Леся сіса робити домашню роботу з математики, але її щось відволікло.
Моя бабуся любила трудитися коли працювала на фермі.
Не забувайте своїх героїв
Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не вдасться підрахувати…
А скільки залишилося могил невідомих солдатів! Переважно тих юнаків, які ще тільки вчора ходили на побачення, а сьогодні повинні були віддати життя за визволення Батьківщини, за нас із вами. За те, щоб ми мали світле майбутнє без війн, без горя…
<span>Ми не повинні забувати Велику Вітчизняну війну, щоб не допустити іншої. І пам’ятати тих, кого вже немає. Звертаюсь до однолітків із закликом: «Давайте згадувати про ветеранів не тільки 9-го Травня»! Низький уклін їм усім за мужність.</span>
Запозичені слова у українській мові
За походженням слова української мови можна поділити на власне українські та запозичені, тобто такі, що увійшли в українську мову з інших мов. Запозичення слів з інших мов - це цілком природний шлях збагачення лексики будь-якої мови. У кожній мові, крім власних слів, є й "чужі", тобто слова, запозичені з інших мов. Наприклад, в лексичному складі англійської мови багато слів французького походження, а в корейській мові багато китаїзмів. Наявність іншомовних слів у мові є слідством політичних, економічних та культурних зв'язків народу з іншими націями.
Запозичення слів - активний процес. Попавши у іншу мову, запозичені слова у процесі вживання засвоюються цією мовою, пристосовуються до її граматичних, фонетичних та орфографічних законів. Тобто мова, яка запозичує слова, перебудовує їх, переробляє, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям.
Запозичене слово, проходячи через декілька мов, може значно змінити форму. Наприклад, ім'я римського імператора Гая Юлія Цезаря, що стало уособленням влади, має в українській мові кілька варіантів: цісар, кесар, цар, кайзер - залежно від мови, з якої це слово запозичувалося.
Якщо іншомовне слово не переробляється мовою, воно залишається так званим варваризмом - іншомовним вкрапленням. Таке слово або вираз вживається, зберігаючи своє іноземне обличчя. Прикладами варваризмів є такі слова та словосполучення: о'кей, мерсі, чао, капут, хеппі енд, се ля ві, тощо.
Як писав М. Рильський, "Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні — і, це вже безумовно, у властивому їм значенні...". Тобто запозичені слова збагачують українську мову, коли їх використовують доречно, але зловживати ними не варто.
Не так далеко у майбутньому, кожен з нас обиратиме професію. На світі безліч різних професій. Важливо знайти саме ту, яка не лише дасть можливість заробляти гроші, але й щоб подобалась і була по душі. Коли я вибиратиму професію, я буду орієнтуватись на те, щоб вона мені подобалась і була корисною для інших. Я хочу стати медичним працівников. Коли я проходила тести на профорієнтовність, я зрозуміла, медицина - це моє покликання. Хочу стати лікарем, який приноситиме користь іншим. Ще з дитинства мені подобалось гратися у лікаря. Я лікувала усіх - ляльок, собаку, маму з тато, родичів. В професії потрібно щоб було задоволення від того, що ти робиш кращим життя інших. Лише так життя буде гармонійним. Я мрію вивчитись та поїхати добровольцем в Африку. Можливо на якийсь певний період, щоб набратись досвіду. Але однозначно, я хочу стати лікарем. Якого профілю, я ще визначаюсь. Але вже зараз я сумлінно вивчаю все, що потрібно мені, як для майбутнього працівника медичної галузі.