Святий Миколай в Україні — один із найшанованіших святих, який стоїть
поряд з Іваном Хрестителем, Юрієм Переможцем, Андрієм Первозванным та
Іллею Пророком. Свято на його честь відзначають двічі на рік: Миколи
Теплого (Миколи Весняного, Перенесення мощів святого Миколая) — 22
травня і Миколи - Зимового (святого Миколая, Миколи Чудотворця, Миколая
Мирликійського) -19 грудня.
Весняного Миколая вшановують скромніше — вітають іменинників, святкують
храми там, де церкви були освячені цього дня.
Зимового Миколая, якого вважали покровителем хліборобства, повелителем
стихій, Добрим (Угодником), вшановували пишно. Вірили в чудодійну силу
святого: з ним пов’язані випадки чудесного спасіння замерзлих,
утоплеників, подорожніх, що опинилися в біді. Саме тому Запорізьке
козацтво вважало Святого Миколая за свого заступника, який рятує їх від
усіляких стихій під час військових походів, як на суші, так і на морі.
Також на честь Святого Миколая на Запорізькій Січі споруджували церкви
та оздоблювали його ікони пишними шатами із дорогоцінного каміннямя та
золота.
В давнину до цього дня (як і на Святий вечір, і на Водохреще) варили
кутю з пшениці та ячменю, сподіваючись, що Миколай Добрий допоможе з
майбутнім урожаєм зернових. Починаючи від дня святої Варвари (17
грудня), три дні поспіль гуляли Миколаївські святки. У далекому XVIII
столітті, козаки та посполиті, з нагоди цього свята обов’язково варили
пиво, запрошували гостей і, незважаючи на піст, влаштовували танці з
музиками, катання на конях та інші козацькі розваги.
Павло Алеппський, архідиякон, який мандрував Україною в середині XVІ
століття, трапезуючи у козаків, відзначав, що «у Землі Козаків нема
вина, але навзамін його п’ють відвар з ячменю, дуже приємний на смак. Ми
пили його замість вина, що ж було робити? Але цей ячмінний відвар
прохолоджувальний для шлунку, особливо в літній час». У різних
українських монастирях (Києво-Печерському, Густинському Троїцькому та
ін.) гостям подавали «спочатку мед, потім пиво, за тим чудове червоне
вино із власних виноградників», а також: «Поставили на стіл кухлі з
пивом і соління парами». Відзначав чужоземець і щедрість отців церкви:
«Нам привозили мед і пиво у великих діжках».
Уже в XIX столітті на Миколая пиво в домашніх умовах не варили, цей
напій виготовляли лише в монастирських, державних чи приватних
броварнях. Але його охоче купували і виставляли віншувальникам, бо ще на
зламі ХІХ-ХХ століть по околицях Києва в ці дні ходили з вітаннями,
аналогічними різдвяним колядкам.
Храмові (престольні) свята, зокрема й Миколая, в Україні відзначали із
службою Божою, гостинами, провідуванням родичів. Це був піст, і тому
готували пісні страви: пундики, пампушки, вареники з пісною начинкою,
млинці, пекли білий хліб, калачі і пироги.
<span> </span>
<span>ich wäre du wärst/wärest </span><span>er/sie/es wäre </span><span>wir wären ihr wäret </span><span>sie/Sie wären </span>ich<span> würde</span> du<span> würdest</span> er/sie/es<span> würde</span> wir<span> würden</span> ihr<span> würdet</span> sie/Sie<span> würden </span>ich<span> hätte</span> du<span> hättest</span> er/sie/es<span> hätte</span> wir<span> hätten</span> ihr<span> hättet</span> sie/Sie<span> hätten </span>ich<span> möchte</span> du<span> möchtest</span> er/sie/es<span> möchte</span> wir<span> möchten</span> ihr<span> möchtet</span> sie/Sie<span> möchten </span>ich<span> könnte</span> du<span> könntest</span> er/sie/es<span> könnte</span> wir<span> könnten</span> ihr<span> könntet</span> sie/Sie<span> könnten </span>ich<span> müsste</span> du<span> müsstest</span> er/sie/es<span> müsste</span> wir<span> müssten</span> ihr<span> müsstet</span> sie/Sie<span> müssten </span> Wenn ich Geld hätte, <span>wäre</span> ich viel gereist. Ich wollte zu Deutschland fahren. Ich hätte alle 16 Bundesländer besucht. Ich hätte und Stuttgart, und München, und Köln, und natürlich Berlin angeschaut Ich hätte in der Disko und im Schwimmbad, im Café und im Zoo, oder vielleicht sogar in der Schule einige Zeit verbracht. Ich hätte die Souvenirs den Eltern und den Freunden gekauft