<span>Калина – це невеличке деревце. Люди здавна милувалися нею. Її порівнюють з дівчиною. Мов наречена, весною вкривається білим цвітом. Влітку пишна та зеленоока тягнеться до сонця. Восени вже виблискує золотом жовтогарячого листя. Наливаються соком кетяги. Взимку під білим покривалом снігу вона особлива гарна. Звеселяє червоним кольором ягід усе навколо. Закликає птахів поласувати ними. </span>
<span> Калина - символ нашого народу. Вона дуже гарна у всі пори року.</span>
Уся поляна вкрита білим пухом, загорілась, якимсь сяючим світлом.<u /><u /><u /><em /><u>
</u>
<span>Олена дала Марині пів"яблука.</span>
Скоро настане зима. Звірям треба потурбуватися про те, що вони будуть їсти взимку та як вони будуть зимувати.
Білка заготовляє на зиму горіхи, жолуді, ягоди. Їжак знаходить місце, де є дуже багато лися і впадає у сплячку, аж до зими. Зайці мінять свою шубку на світлішу . Їм узимку важче. Вони шукають сади, де є плодові дерева і обгризають кору.
Нам, людям, треба теж допомагати звірятам, щоб вони перезимували. Вивішувати годівнички з насінням для пташок. Заготовляти сіно , каштани, жолуді для тварин, які живуть у лісі.
<span>Вересень настав і почалося навчання.
</span>