1)На руку ковінька - пощастило ;з легкої руки - вдалий початок ; руки жіночі не ходили тут - не прибиралося ; узяти себе в руки - оволодіти собою ; одну руку тягнути - бути з кимось за одно.
2)Джмелі гудуть у голові - хто-небудь перебуває в стані сп’яніння або запаморочення ; Дерти голову — пихато, гоноровито поводитися по відношенню до кого-небудь; Класти голову на плаху — з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; Кинутися в голову — несподівано, раптово пригадатися кому-небудь, викликавши в когось переживання.Гаряча голова — запальна людина.
3)Бистрий на ногу — рухливий, енергійний, швидкий у ходьбі. На широку ногу — розкішно, багато, без будь-яких обмежень (на всю губу); на найвищий сучасний рівень. Не чути землі під ногами — під впливом радісного збудження або хвилювання бути дуже енергійним, рухливим, легким, швидким. Нога в ногу — одночасно, в такт з іншими; нарівні з ким-небудь, погоджено в діях та поглядах; у відповідності з чим-небудь. Бити ноги — йти куди-небудь.
Речення: 1)Це було Кириликові на руку ковінька: він часто і густо тихенько нашіптував учителям на вухо, що школярі іноді затівали робити. 2) Маючи все що забажає Василь дер голову. 3)Катерина з сестрою йшли нога в ногу
<span>Міські та сільські ластівки живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гніздечка до виступів дерев’яних стін, над вікнами, на горищах, під дахами будинків, де живуть люди. А у селі ці пташки часто оселяються у повітках та хлівах (це будівлі, де тримають свійських тварин).</span><span><span>Берегові ластівки гніздяться у норах, які самі ж і викопують у високих берегах річок, схилах ярів, старих кар’єрів.</span><span>Навесні можна побачити ластівок, що носять у дзьобиках багнюку з калюж, солому, тоненькі гілочки. Саме з цих матеріалів вони ліплять свої маленькі ошатні гніздечка.</span></span><span>Іноді в ластівчиному гнізді оселиться горобчик. Ластівка тривожно в’ється навколо гнізда, намагаючись вигнати непроханого гостя. Та іноді й залишає своє гніздо і починає ліпити нове. Адже ластівки – дуже миролюбні пташки. Вони не люблять і не вміють битись, сваритись.</span><span>Яєчка висиджує тільки мама-ластівка, а тато носить їй їсти. Про малих ластів’ятподружжя дбає разом, здобуває їм їжу. Ластівки дуже спритно ловлять комашок просто на льоту. Ластівка виводить пташенят аж двічі протягом літа. А на початку осені ластівки збираються у великі зграї. Літають у повітрі, сидять на дротах, готуються до важкого польоту у вирій, аж до далекої Африки.</span><span>Цих малих пташок люблять у нас в народі. Люди склали про них казки, легенди, пісні, поети написали вірші.</span>
Скласти твір про солов’я пропоную так:
Соловейко – гарна співоча пташка. Він не дуже великий. Зовні схожий на горобця. Має коричневе пір’ячко. Соловей має досить скромну зовнішність, чим часто розчаровує людей. Здається, що така співоча пташка має й виглядати по-особливому.
Проте славиться соловей не своєю зовнішністю, а чарівними співами. Цього птаха і дійсно можна назвати найкращим співцем. Хто хоч раз слухав його пісні, не зможе з цим не погодитись. Сила і краса цієї маленької пташки у її голосі. Спів цієї пташки – справжнє мистецтво.
Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось.
Хатній-хатинка
олівець-олівчик
узлісся-ліси,лісочок
українка-українонька,україночка