Зимовий ліс схожий на зачаровану країну Снігової королеви. Тут царює тиша. Пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. Він також накинутий на гілки дерев, як шуби.
Здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.
Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.
Коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. Життя в зимовому лісі затихає, але нe зупиняється.
Пиши вопросы на русском ато половина непонятно
Сьогодні несподівано перед початком шкільної лінійки щез туман
Правильною є відповідь:
<span>
В) поділиВШи ← поділити</span>
В
українських словах м'який знак вживається:
<span><span>
1. </span>Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні: </span><span><span>
1) </span>в кінці слова: увесь [ у в е сَ
], обмаль [ о б м а л َ َ]
</span>
2) слів перед буквами, що позначають тверді приголосні: спільний [с пَ і лَ н и й], вільно [ вَ і лَ н о]
<span>
3) у дієсловах наказового способу та на -ться: стань [с т а нَ ]<span>,
коситься </span>[к о с и тَ
сَ а]</span><span><span>
2. </span>В дієсловах перед часткою -ся (-сь): стань [с т а нَ ] — станься
[с т а н сَ
а], сядь [сَ а дَ ] — всядься [в сَ а дَ сَ а].</span>
3. На позначення м'яких приголосних
усередині складу перед о: льон [лَ о н] сьомий [сَ о м и й]
<span><span>
4. </span>У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: київський [к и й і в сَ к и й], військо [вَ і й сَ к о]</span>
5. У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:
рибонька [р и б о нَ
к а]
старесенький [ с т а р е с е нَ
к и й]
М'який знак
зберігається:
<span><span>
1. </span>В утворених присвійних прикметниках ненька [н е нَ к а ] <span> —
неньчин</span> [н е нَ ч и н];</span>
2. При відмінюванні: вишенька [в и ш е нَ к а ] — вишеньці [ в и ш е н цَ
і],
(але: землянка
— землянці, маска — масці)
В іншомовних словах
В словах
іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також перед я,
ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: конферансьє[к о н ф е р а н сَ й е] батальйон[б а т а лَ
й о н]
мільярд [мَ
і лَ й а р д]
М'який знак
не пишеться у наступних випадках:
<span>1. Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб [д рَ
і б], вісім [ вَ і сَ
і м] ( Виняток: Горький."трьох
") </span><span><span>
2. </span>Перед м'якими, пом'якшеними або
шиплячими: свято [с вَ а т о] сніг [с нَ
і г ]
(Винятки:
після букви л (їдальня, читальня, Польща,
сільський тощо) та слова тьмяний, різьбяр, няньчити,
бриньчати, женьшень, Маньчжурія)</span><span><span>
3.
</span>Між
подвоєними та подовженими приголосними: бутя волосся [в о л о сَ:
а] заміжжя [з а мَ
і жَ: а]
Речення:
</span><span>До конкурсу
залишилося обмаль часу.</span>
<span>Наші працівники вільно володіють двома мовами.</span>
<span>Будь-ласка, стань в чергу.</span><span>
В бабусі на
городі я побачила як квітне льон.</span><span>
В бій вийшло військо князя київського.</span>
<span>На околиці лісу
ріс старесенький ясен.</span>
<span>Для мене сама
найдорожча людина – це моя ненька.</span>
<span>На вишеньці росли чудові ягоди.</span><span>
Мільярди зірок щоночі видніються на безкрайому небі.</span><span>
</span>