Казка про чарівну осінь та її трьох синів місяцівЖила-була на світі Осінь. Вересень, Жовтень, Листопад - сини Осені
- жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них,
побачити, як вони поживають.
Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона
побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого.
Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина.
Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під
ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе
в роботі.
Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він
струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Матуся за це розсердилась на сина,
повернулася, стомлена, додому й заснула міцним сном.
<span>А коли прийшла її пора, то вона прокинулась і повернулась до
рідного краю.</span>
Справжній друг для мене – це, насамперед, людина, спілкування з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Мені здається, що, спілкуючись із друзями, люди можуть розвиватися не менше, ніж під час навчання чи читання книжок. Я маю на увазі не здобування нових знань – для цього достатньо погортати енциклопедію, а навчання духовне, духовне вдосконалення. Поширеною є думка, що друг – це той, хто знаходиться поруч, коли в тебе є якісь проблеми, тобто «пізнається у біді». Можливо, це так. Адже людина, яка кудись зникає, коли тобі потрібна допомога чи просто підтримка, навряд чи може зватися справжнім другом. Але це не єдине і не головне. Друг – той, хто поруч, коли в тебе все гаразд. Спробую пояснити свою думку. Мені відомі випадки, коли люди спілкуються тільки тоді, коли є певні проблеми: вони використовують одне одного для того, щоб розповісти про щось погане, поскаржитися. Вони є безкоштовними психологами одне для одного, і тільки. Зі справжнім другом має бути цікаво і тоді, коли все добре, бо в таких ситуаціях ти розумієш по-справжньому, чи потрібна тобі ця людина, якщо тобі від неї кічого не треба, Виходить ось такий каламбур, але він насправді передає моє ставлення до питання дружби. Приклади справжньої дружби ми спостерігаємо і в класичній літературі. Проте зазначимо, що найчастіше література окреслює лише частину, певний етап життя героїв. У реальному світі люди часто і радикально змінюються, іноді вони змінюються, як-то кажуть, «у різні боки». Тоді друзі можуть ставати настільки різними, що спілкування одне з одним їм більше не цікаве. Насправді різні люди можуть бути і найкращими друзями, вони тоді доповнюють одне одного, спілкування стає цікавішим, їм є чого навчитися одне в одного. Але в друзів мають бути однакові цінності, схожі духовні орієнтири, тоді вони зможуть порозумітися навіть тоді, коли їхнє ставлення до певних реалій різне. Духовні цінності людини можуть змінюватися з часом, і це може призвести до того, що дружба зникне. Мені це здається нормальним, це цілком природне явище, краще так, ніж дружба «за звичкою».
Я можу сміло назвати справжнім другом того,хто може мені допомогти у скрутний час,розвеселити,коли не має настрою,втішити,коли сталася якась біда.Зі справжнім другом можна разом ходити у парки,в кіно,в театри,адже нам буде обов`язково цікаво та весело.
Всі отримують диплом після закінчення середнього або вищого навчального закладу.
Вісімдесят п'ять цілих сім десятих додати дванадцять цілих чотири десятих дорівнює дев'яносто вісім цілих одна десятих;
Вісімсот дванадцять п'ять відняти чотириста пам'ять дорівнює чотириста дванадцять;
Сто двадцять шість цілих сім десятих відняти шістнадцять цілих дев'ядь десятих дорівнює сто дев'ядь цілих вісім десятих;
Сорок відняти дванадцять шість дорівнює чотирнадцять;
Три п'ятих додати одну третю дорівнює чотири вісьмим;
Шістдесят вісім додати п'ятнадцять дорівнює вісімдесят три.