People like different films: westerns, comedies, thrillers, actions, romantic stories. As for me, my favourite film is Avatar. The story impressed me very much. It is a fantastic film about another world. It isn’t like any other film I’ve ever seen.
A world-known James Cameron directed this amazing tale. He has been working on it for ten years. The main actor’s name is Sam Worthington. He plays the role of a marine soldier Jake Sully. Jake takes part in an experiment and turns into a native being. The action happens on the Planet Pandora. It’s a beautiful exciting place with wonderful nature and unusual native beings called the Navi. Jake wants to find the mines with exclusive minerals. He meets Neytiri (actress Zoe Saldana), one of Navi humanoids. In my opinion, the actors and the acting are brilliant. I recommend this film to everyone. It is a wonderful, unusual, actual story which helps to appreciate important things in our life because our real world is angry and cruel.
В можете найти перечень грибов растений,,,,,
и 1-ое фото приблизь я не вижу
Обмен веществ и энергии — совокупность процессов превращения веществ и
энергии, происходящих в живых организмах, и обмен веществами и энергией
между организмом и окружающей средой. Обмен веществ и энергии является
основой жизнедеятельности организмов и принадлежит к числу важнейших
специфических признаков живой материи, отличающих живое от неживого. В
процессе обмена поступившие в организм вещества превращаются в
собственные вещества тканей и в конечные продукты, выводящиеся из
организма. При этих превращениях освобождается и поглощается энергия.
По
форме получаемого углерода клетки делят на аутотрофные — «сами себя
питающие» , использующие в качестве единственного источника углерода
диоксид углерода (двуокись углерода, углекислый газ) СО2, из которого
они способны строить все нужные им углеродсодержащие соединения, и на
гетеротрофные — «питающиеся за счет других» , не способные усваивать СО2
и получающие углерод в форме сравнительно сложных органических
соединений, таких, например, как глюкоза. Подавляющее большинство
аутотрофных организмов является фототрофами. Это — зеленые клетки высших
растений, сине-зеленые водоросли, фотосинтезирующие бактерии.
В
настоящее время известно, что фотосинтез проходит две стадии, но только
одна из них — на свету. Доказательства двухстадийности процесса впервые
были получены в 1905 году английским физиологом растений Ф. Ф.
Блэклином, который исследовал влияние освещенности и температуры на
объем фотосинтеза. Фотосинтез в растениях осуществляется в хлоропластах.
Он включает преобразования энергии (световой процесс) , превращение
вещества (темновой процесс) . Световой процесс происходит в гилакоидах,
темновой — в строме хлоропластов. Обобщенное циркулирование фотосинтеза
выглядит следующим образом:
свет
6СO2 + 12H2О-------------------C6H12O6 + 6H2О + 6O2
Два процесса фотосинтеза выражаются отдельными уравнениями
свет
12H2О-------------------12H2 + 6O2 + энергия АТФ
(световой процесс)
свет
12H2 + 6O2 + энергия АТФ-------------------С6H12O6 + H2О
(темновой процесс)
Фотосинтез
— единственный процесс в биосфере, ведущий к увеличению ее свободной
энергии за счет внешнего источника. Запасенная в продуктах фотосинтеза
энергия — основной источник энергии для человечества.
Ежегодно в
результате фотосинтеза на Земле образуется 150 млрд. тонн органического
вещества и выделяется около 200 млн. тонн свободного кислорода.
Круговорот
кислорода, углерода и других элементов, вовлекаемых в фотосинтез,
поддерживает современный состав атмосферы, необходимый для жизни на
Земле. Фотосинтез препятствует увеличению концентрации СO2, предотвращая
перегрев Земли вследствие так называемого «парникового эффекта».
Поскольку зеленые растения представляют собой непосредственную или
опосредованную базу питания всех других гетеротрофных организмов,
фотосинтез удовлетворяет потребность в пище всего живого на нашей
планете. Он — важнейшая основа сельского и лесного хозяйства. Квадратный
метр поверхности листьев в течение одного часа продуцирует около одного
грамма сахара; это значит, что все растения, по приблизительной оценке,
изымают из атмосферы от 100 до 200 млрд. тонн С в год. Около 60 % этого
количества поглощают леса, занимающие 30 % непокрытой льдами
поверхности суши, 32 % — окультуренные земли, а оставшиеся 8 % —
растения степей и пустынных мест, а также городов и поселков.
<span>1. Як відомо, у Світовому океані міститься 97% всієї води на Землі. І, як заявляють океанографи, тільки 5% з них повністю вивчено.</span>
<span>2. На дні океанів існують справжні підводні річки, а точніше, випадки так званого «холодного просочування». Саме так називають ділянки, де сірководень, метан та інші вуглеводні просочуються через тріщини на дні, змішуються з морською водою, а потім неспішно рухаються, подібно до річок. Причому слово «холодне» у назві цього феномену не означає, що температура рідини в таких донних річках нижча, ніж у оточуючої морської води. Найчастіше температура буває навіть трохи вищою. На думку вчених, холодне просочування приурочено до тектонічно активних зон океанів. Наприклад, це явище зафіксовано в Японському жолобі, де океанічна земна кора занурюється під материкову.</span>
<span>3. Крім підводних річок, в океані існують також підводні водоспади. Причому деякі з них набагато більші за своїх наземних «родичів». Всього на сьогоднішній день відомо 7 подібних водоспадів. Причиною їх виникнення стають різниці в температурі і солоності різних ділянок океану і складний рельєф морського дна. На межі акваторій з різними умовами і за наявності підводних схилів щільна вода прямує до дна – замістити менш щільну воду.</span>
Найбільший з нині відомих підводних водоспадів знаходиться на дні Датської протоки, яка розділяє Гренландію та Ісландію. Його висота приблизно 4000 метрів, і він перемішує не менше 175 мільйонів кубічних футів води.
<span>4. Іноді в океані з'являються «молочні моря». Таке «море» являє собою велику ділянку океану, яка в буквальному сенсі світиться. За однією з версій, поява «молочних морів» пов’язана з життєдіяльністю люмінесцентних бактерій Vibrio harveyi, які створюють тривале світіння на великих ділянках океану.</span>
<span>5. За результатами дослідження, опублікованого в 2011 році в журналі PLOS Biology, в океані мешкає близько 2,2 мільйона видів організмів, з яких відомо тільки близько 194 400 видів.</span>
<span>6. Найбільшою рибою Світового океану являєтьсякитова акула. Окремі особини цього виду мали довжину 12,65 метра і досягали маси понад 21,5 тонни. Хоча існують також непідтверджені дані про існування ще більших особин. Сьогодні китові акули мешкають у всіх тропічних та помірно-теплих морях. Водночас найменшою рибою в Світовому океані вважається Schindleria brevipinguis, яка мешкає в коралових лагунах Бар'єрного рифу. Рибки цього виду можуть досягати лише 8,4 мм у довжину.</span>
<span>7. На глибині понад 1000 метрів від поверхні океану, в зоні, куди не проникає сонячне світло і де мало їжі, мешкають химерні риби, найчастіше зі страхітливим зовнішнім виглядом. За відсутності світла вони мають маленькі очі (або взагалі їх не мають), повільно плавають і ніколи не ганяються за своєю здобиччю, щоб зберегти енергію в умовах з недостатньою кількістю їжі. Найбільш глибоководною рибою визнана Abyssobrotula galatheae, яка була знайдена в жолобі Пуерто-Ріко на глибині 8370 метрів.</span>
<span>8. Відомі випадки, коли в океані утворювалось «хибне дно». Вперше про нього дізнались в 1942 році, коли декілька фахівців з акустичного зондування виявили в океані на глибині 300-450 метрів дивний прошарок, який відбивав звукові хвилі. Пізніше було виявлено, що «хибне дно» може бути утворене живими організмами, які уникають денного світла.</span>
<span>З'явилось безліч припущень, які саме організми створювали «хибне дно». Але зрештою виявилось, що це робили кальмари. Адже в зграях вони вміють розподілятися рівномірно, і таким чином здатні сформувати собою щільну масу, яка може стати перешкодою для звуку.</span>