Мурашка(Назив. в гр. тверда) грозою(ор.в гр. тверда),зима (наз.в,гр.тверда)
Фея музики
<span>Колись давно на світ народилася фея,як тільки вона трохи підросла то одразу взялася опановуати музичні інструменти.Прозвали ту фею Музикою.Найбільше Музика </span>любила грати<span> на флейті і скрипці,часто вона слухала лісову пісню,а потім грала її для інших фей.</span>
<span>Мала вона сім дочок,лагідно називала вона їх Нотами.Першу її доньку звали До,другу Ре,третю Мі,четверту Фа,п'яту Соль,шосту Ля,а сьому Сі.Була у цієї феї і чарівна тваринка,біленька мишка яку звали Ключ.ЇЇ доньки </span>Ноти також мали<span> своїх чарівних тваринок- Довжин.</span>
Жила Музика в чарівному лісі-Мистецтві.В будинку під назвою Нотний стан.Були у тому будинку й кімнати,які називалися Розміром.
<span>Разом з Хореографіею Музика створювала Балет,а з словами чудову Пісню чи Оперу,потім коли з'явилося Театральне Мистецтво Музика допомогала йому створювати Спектакль,Мюзкл,Мультфільм або Кіно,часто люди за допомогою Музики писали П'єси до картин й малюнків,а поети складали вірші під Музику.Саме Музика дарує людям радість,лікує серце і приносить дивовижні емоції.</span>
Колись дворяни мали добрі статки.
Я вперше побачив кольчугу, коли відав в історичний музей..
У підручнику з історії був зображений козак у стильному жупані
Бояри зiбрались на полювання.
Козацька хоругва переможно майорiла
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.
Про дружбу, обов’язок, честь і безчестя
<span> Друг усім — нічий друг. </span>
<span> Аристотель </span>
<span> </span>
<span> Обов'язок! Ти величне, велике слово. Це саме те велике, що підносить людину над самою собою. </span>
<span> Кант </span>
<span> </span>
<span> Приховуючи істину від друзів, кому та відкриєшся? </span>
<span> Козьма Прутков </span>
<span> </span>
<span> Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування. </span>
<span> А. де Сент-Екзюпері </span>
<span> </span>
<span> Честь не можна відняти, її можна втратити. </span>
<span> А. Чехов </span>
<span> </span>
<span> Чесність помирає, коли продається. </span>
<span> Ж. Санд </span>
<span> </span>
<span> Що таке друг? Обраний нами родич. </span>
<span> К. Гельвеціп </span>
<span> </span>
<span> Я не потребую друга, який, в усім зі мною згоджуючись, змінює зі мною погляди, киваючи головою, адже тінь те ж саме робить краще. </span>
<span> Плутарх </span>
<span> </span>
<span> ...Не забувай, ти завжди відповідаєш за всіх, кого приручив. </span>
<span> А. де Сент-Екзюпері </span>
<span> </span>
<span> Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає. </span>
<span> Українське прислів’я</span>