Сполучник-це службова частина мови, яка вживається для звязку однорідних членів і частин складного речення.
Скласти твір-опис літа пропоную так:
Літо - найтепліша частина
року. Влітку все навкруги радіє! Повернулись з вирію пташки, всі
тваринки ситі, а природа буяє барвами. Квітки невпинно цвітуть, травичка
радує своєю зеленню. Люди відпочивають від роботи та навчання.
Щоранку
за віконечком влітку співають пташечки. Вони щебечуть про те, що новий
день вже почавсь. Дерева та рослини дарують свої плоди. Але настають
спекотні дні. І місто вдень стає тихим, безлюдним. Всі сидять в затінку в
очікуванні вечора. Літо - надзвичайна пора року, пора плодів, зелені та
спеки.
Одного разу я їхав у школу на автобусі. Вільних місць не було,оскільки усі поспішали на роботу.На зупинці до автобусу зайшла бабуся.Вона зітхнула и стала посеред салону.Її нихто не помічав,ніхто не поступився місцем.І тут я сказав:"Бабусю сідайте!".І одразу ж усі повставали і почали пропонувати їй свое місце.Бабуся сідала на моє місце и посміхнулась.
Ответ:
Я роботою програмитом. Мої друзи знайшли собі хорошу роботу. Ми по вихідних издемо в лис и робимо шашлыки и после цого мы розежаемся, по домам до своїх жинок. На наступний день їздемо кудусь зі своїми жинками.
Объяснение:Я тоби допомог
У людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. І усі вони засновані на любові людини до людини. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. І воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «Людина людині вовк». Але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. Для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. Потрібно бути щирим гуманістом. Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. Та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
Легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. Легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. Легко бути добрим, допомагаючи молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. І як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. І ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за допомогу. Адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. Тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. А може зненавидить, хто знає.
Важко допомагати тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй допомозі або твбїй поблажливості. Іноді бути милосердним нестерпно важко. І, зрозуміло, це дано не кожному. І мені навіть здається — тільки обраним.