Неподвижние: копчик, позвоночник
Папоротеподібні є вищим ступенем в еволюційному розвитку рослинного світу порівняно з мохоподібними. Для них також характерна зміна поколінь, проте еволюція папоротеподібних відбувалася в напрямі ускладнення будови спорофіта і спрощення гаметофіта. Таким чином, у циклі розвитку папоротеподібних домінуючим є спорофіт, представлений дорослою рослиною з справжніми коренями. Гаметофіт папоротеподібних має вигляд невеличкої пластинки (талому) найрізноманітнішої форми, який до субстрату прикріплюється за допомогою ризоїдів. Він може бути одно- чи дводомний, часто не зв’язаний з спорофітом і має назву заростка.<span>Спори папоротеподібних, проростаючи, утворюють гаметофіт — заросток з архегоніями і антеридіями. Запліднення відбувається у краплинно-рідкому середовищі, і зигота знову розвивається у спорофіт, який деякий час живиться поживними речовинами заростка.</span><span>Сучасна систематика розглядає папоротеподібні не як систематичну, а як екологічну групу рослин, яка включає 5 самостійних відділів: Ринієподібні, Псилотоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні і Папоротеподібні. Серед них найбільше значення мають останні три відділи.</span>
Селе́кция (лат. selectio «выбирать») — наука о методах создания новых и улучшения существующих пород животных, сортов растений, штаммовмикроорганизмов. Селекция разрабатывает способы воздействия на растения и животных с целью изменения их наследственных качеств в нужном для человека направлении[1]. Селекцией называют также отрасль сельского хозяйства, занимающуюся выведением новых сортов и гибридовсельскохозяйственных культур и пород животных.
Папоротники произошли от древних зеленых водорослей
Половой способ размножения считается самым прогрессивным.