Чому треба захищати слабших
Треба завжди захищати слабших, бо вони не завжди можуть себе захистити. На жаль, на світі є погані люди, які можуть образити, обдурити або навіть побити того, хто слабший за них. Слабкою людиною може бути і дідусь або бабуся, і інвалід, і дитина або підліток. Кривдити людей взагалі погано, а кривдити слабких людей набагато гірше, бо такі люди не можуть захиститися. Тому якщо бачиш, що хтось ображає слабких, треба цьому перешкоджати.
Легко захистити слабшого, якщо ти сильніший за кривдника. А як же захистити слабкого, якщо кривдник не сильніший за тебе? Вплутуватися в бійку з ним буде безглуздо та ризиковано. У такому випадку треба повідомити про це дорослим, щоб вони подзвонили у поліцію. Робота поліцейських у тому і полягає, щоб захищати людей від злочинців і кривдників.
Ответ:
1)як присудок:
Цей гріб вже викопаний.
2)як означення:
Викопана картопля лежить у відрі.
Объяснение:
Зима... Срібний ліс потонув у сніжному океані, що так і нагорта на нього кожного дня сиві хвилі метелиці. А коли ще й вітер почне сердитися, то крижані, свинцеві гребні, ніби справжні ланцюги, сковують кожний порух гілочок. Так і стоїть ліс понурий і холодний, лише іноді сонечко визирає з-поза хмар і звеселяє природу. Майже всі пташки покинили його у самоті. Але щоранку він має розраду - малі снігурі, яскравими плямами літають по лісу, пробуджують сонні дерева. Вони безустанно ллють свій радісний дзвенькіт і струшують з дерев перлові прекраси, що ніби маленькі намистинки сіються на сріблясий килим. В обіймах кущиків притаїлось два маленьких ставочки
Треба фото, що треба зробити
«Людина й зброя» - добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, - людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: «Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи в сонячний день перемоги останню бомбу, скаже: це був останній кошмар на землі!» Як всім учасникам війни - цієї й всіх попередніх, - хотілося вірити, що вона остання, що над головами їхнього нащадків буде завжди чисте блакитне небо! Яка страшна трагедія була для всього людства, коли матері думають про те, що їхнім дітям краще не народитися! Вони хочуть народити своїх дітей для радості, для щастя - от для чого приходить людина в життя, от для чого тільки й варто родити! Що ж зробила з людьми війна? Вона в корені змінила їхній світогляд, їхнє відношення до свого народу, землі, Батьківщині. Вони стали дорожити цим усім у сто разів більше. Але як же страшно, що все це людина усвідомлює під час нещасть і війн!