А, на думку італійського соціолога Ново Дізіонаріо волонтер – “це громадянин, який вільно, а не для того, щоб продемонструвати свої моральні зобов’язання чи законні обов’язки керується ідеєю суспільної та приватної солідарності. Волонтер, одного разу показавши здатність виконувати свої громадянські та власні обов’язки, надалі переходить в цілковите розпорядження суспільства, сприяє рішенню місцевих проблем надаючи пріоритет відвідуванню бідних та знедолених ” Зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ. Поняття “волонтер” і “волонтерство” є дуже широким. В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорислива, у більшості випадків анонімно виконувати роботу на благо інших. Тобто, частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін “волонтерство” означає передусім діяльність на основі добровільної волі. На думку І.Д. Звєрєвої, волонтерський рух – це доброчинна робота, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот та суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим особам та соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером. [7, c. 25] В Законі України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” визначено, що волонтерський рух – добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має соціально корисний характер. Волонтерський рух – це природно, і можливо він тільки у вільному, незалежному демократичному суспільстві. Служіння суспільству виховує громадянські почуття, а волонтерський рух, зокрема, є оптимальною умовою прояву альтруїзму гуманності для самореалізації та самовдосконалення людини будь-якого віку. Волонтерський рух – це рух по наданню безкорисливої допомоги тим, хто її потребує. Під цим поняттям розуміють волонтерські дії, як на місцевому, так і на державному рівнях, і разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. В рамках національних програм і програм ООН сприяють розвитку гуманітарної допомоги, технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру. Волонтери не отримують матеріальної допомоги у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим , хто потребує допомоги, відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання. Скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи. У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ волонтерів України – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим. Так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтер
Неологізми — слова, які з'явилися у мові нещодавно, вказують на нові у житті предмети, явища і дії.
Загальномовні — слова, які вживаються в усіх сферах і на всій території країни зараз.
Авторські слова — слова, за допомогою яких до тексту вводять пряму мову; слова/вислови, що належать певній людині
<span>Вопрос о нормативности или ненормативности употребления фразеологизма в речи не может быть решён без достаточного знания его лексической и грамматической сочетаемости со словами, так как от этого зависит правильное истолкование лексического значения фразеологизма и точное описание его формы.</span>
<span>Отмечаются следующие особенности лексической сочетаемости фразеологизма со словами: </span>
<u>во-первых</u><span>, различные фразеологизмы имеют неодинаковую возможность сочетаться со словами — одни фразеологизмы могут вступать в сочетание с большим количеством слов, другие — с меньшим, одни фразеологизмы могут сочетаться только с одним разрядом слов, другие — с разными разрядами слов и т. д. Если, например, можно </span><em>без памяти любить, увлекаться, влюбляться</em><span> и т. п., то есть „очень сильно, страстно, до самозабвения" и можно </span><em>без памяти бежать, нестись, лететь</em><span> и т. п., то есть „очень быстро, стремительно, ни на что не обращая внимания", то </span><em>с коломенскую версту</em><span> можно только вырасти, вытянуться, вымахать и т. п. Если фразеологизм </span><em>каши просят</em><span> „износились, продырявились, требуют починки, ремонта" сочетается только со словами, обозначающими название обуви или её частей (сапоги, ботинки, подмётки и т. п.), то фразеологизм </span><em>не за горами</em><span> сочетается со словами семантического ряда быть, находиться и т. п. (в этом случае фразеологизм имеет значение „неподалеку, очень близко") и со словами семантического ряда наступит, произойдет и т. п. (в значении „скоро, в ближайшее время"). </span>
<u>Во-вторых</u><span>, различные фразеологизмы имеют неодинаковую степень слитности, связанности со словами контекста: есть фразеологизмы, которые вне данного конкретного сочетания со словом (или со словами) вообще не являются фразеологизмами, для других — такой зависимости от слов контекста не существует. В качестве примеров таких сочетаний фразеологизма со словами можно привести сочетания: </span><em>денег куры не клюют</em><span> „(денег) очень много, в избытке", </span><em>говорить на ветер</em><span> „(говорить) впустую", </span><em>спать без задних ног</em><span>„(спать) очень крепко", и т.п. </span>
<span>Особенности этих сочетаний в том, что каждый из таких фразеологизмов, употреблённый без сопутствующего ему слова, а равно и с любым другим словом, перестаёт быть фразеологизмом. Ср. </span><em>денег куры не клюют</em><span> и </span><em>куры не клюют зёрна</em><span>. Эти слова неотъемлемы от самого фразеологизма в любых случаях его употребления, хотя они и не входят в его компонентный состав. Назовём их обязательным словесным окружением фразеологизма.</span>