ВА-лерьян,под-вірья,здоро-вья
Той безмежний простір неба, що побачив я у дитинстві, і зараз щоразу захоплюе мене.
Безшумний лис мав велику перевагу ,тому вирішив почати полювати на зайця.<span />
Так тихо, що соромно порушувати цю тишу будь-якими рухами. Листя. Синє листя. Синє від інею. Гарячий чай. Крісло. Ковдра. Приємне тепло по тілу. Дихаю на змерзлі долоні і грію їхні про чашку. Хочу вигнати із собі залишки осені, стрибаю, щоб розігріти притулок, нарешті втомлююсь й аби завмираю .Павутиння. Мільйони ниточок павутиння. І люди. Листя. Сонце. Повітря. Знову павутиння. Тихо. Тепло. Сухо. Прозоро. Місто. Повільні рухи. Стежка. Стежка. Золото. Ліс. М'якість. Трава. Дерева. Небо. Тиша... Сон хилити. Не хочу заплющувати очі. Мить, ще мить. Хочеться бігти, кричати, несамовито нестися кудись удалечінь. Якась тепла свіжість. «Мурашки» по нині.
Мила дівчина-мила вікно,зелені сади-сади картоплю,розумні діти-нема куди діти
Н. одна гривня
Р.однієї гривні
Д.одній гривні
З.одну гривню
О.однією гривнею
М.одній гриані