Свого горба ніхто не бачить.
Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.
Всяк хоче взять, а ніхто не хоче дать.
Без здоров'я ніщо людині не миле.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Твір «Осінній день»Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.В осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. Квіти закривають свої бутони. У таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. Сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. Часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток.<span>Та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. Сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. Все стримане й неяскраве. Якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. Осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. Не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. Головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.</span>
Нещодовно бригада вчених планети Азiфорнiя помiтили космiчний катаклiзм головна зiрка iхньоi системи згасла! Вони вiдправили у космос бригаду космонавтiв.
Летiвши в ракетi вони помiтили що бiля зiрки яка почала згасати чийсь космiчний корабель.Це виявилися космiчнi пiрати. Але у космонавтiв не було зброi аби перемогти iх. Щож робити ? Один з комонавтiв скрикнув вiд жаху i космiчнi пiрати ix помiтили. Космонавтiв було взято у полон.
Поруч пролiтала бригада космонавтiв з планети Земля. на той момент на Землi був 4017 рiк. в них була зброя i вони перемогли пiратiв та визволили полонених.Виявилося пiрати хотiли викрасти зiрку але разом космонавти повернули ii на мiсце.
<span>До школи сьогодни идуть школяри. Дбайливо тонесеньку книжку
гортаю. Рядок за рядочком квапливо читаю,Так сонячно-ясно довкола,и
тануть хмаринки вгори. Чудовий Днипро у тиху погоду,коли вильно и
плавно мчить кризь лиси и гори.</span>
Одного дня , коли в усіх дітей були канікули , Юрко , Івась та Катруся вирішили піти на пікнік . Неподалік від села був дубовий лісок . Подекуди траплялася ліщина та опеньки . Друзі взяли із собою кошик і вирушили у похід . У кошику були рум'яні яблука , вода із джерела та смаколики . Ідучи великою стежкою , вони побачили маленьке оленятко . Воно лизало грудку солі , яку тут поклав лісник . Діти хотіли було підійти ближче , проте тварина злякалася і втекла далеко в ліс . Найбільше зустріччю була здивована дівчинка , оскільки раніше вона не бачила оленів .
Друзі перекусили на квітучій поляні та збиралися іти до дому .