Кричати- лаяти, може бути
Кожного року до нас з теплих країв прилітають птахи. Діти завжди цьому радіють, бо птахи приносять в наше життя радість. Традиційно школярі майструють шпаківні, щоб пташки мали змогу там оселитися і створити сім`ю. Шпаківні розвішують на деревах, що ростуть поруч зі школою. Коли повертаються птахи, настає весна, бо саме проце віщує їх повернення додому. Цьому радіють усі.
1.Я у неділю ходив в боулінг. 2.У кожній людині є свій імідж.3.Коли ми за кордоном, в наших мобільних телефонах ввімкається роумінг.4.Ми купили новий міксер.5.Коли ми пірнаємо в воду з дайвінгом, нас настигає велике враження від підвоного царства.7.На електронну адресу прийшов новий лист.8.Інтернет це найбільша у світі павутиння.
Юлю послали купити свіжого
- здрастуйте, мені батьки сказали купити найсвіжіший хліб, у вас є такий? - Звичайно, сонечко. Ми привозимо кожен день свіжий і смачний хліб, так що можеш завжди приходити до нас і не помилишся. - Спасибо большое, тепер буду знати. До побачення. - Др зустрічі, спасибі за покупку.
<span>У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються. </span><span>
</span>