1) Вавилонське стовпотворіння, Каїнова печпть
2) Ахілесова п'ята , Гордіів вузол, Троянський кінь
Ясність (я с н' і ц')<span>розсідлати (р о с': д л а т и ), дні (д н' і), дрімаю(д р' і м а й у), корисні(к о р и с н' і), відділяти(в' і д': і л' а т и) , на гілці (г' і л ц' і), надзірковий (н а з' і р к о в и й ), спітнілий(с п' і т н' і л и й), стіна (с т' і н а), денний (д е н: и й), донський (д о н с' к и й), повсякчас (п о в с' а к ч а с), поодинці (п о: д и н ц'і), віденський(в' і д е н с' к и й), весняно(в е с н' а н о), зняти(з н' а т и ), твір (т в' і р), віконця(в'і к о н ц'а), свічадо (с в' і ч а д о), цвірінькати(ц в' і р' і н' к а т и ), сільський(с' і л' с' к и й), творці(т в о р ц' і), всі(в с' і), наприкінці(н а п р и к' і н ц' і), запізнююсь(з а п' і з н' у й у с') болгарський(б о л г а р с' к и й), селянський(с е л' а н с' к и й) кузня(к у з н'а), в казці(к а з ц' і), пізніше(п' і з н' і ш е), панський(п а н с' к и й).
На початку слова, в середині після голосної, після префікса, в складних словах після 1-ї частини слова літери ю, я, є, ї позначають два звуки. Буква й- завжди тверда, р - завжди м'яка.
Асиміляція відбувається в таких словах як розсідлати (з оглушується), донський (с удзвінчується), казці (з до с, оглується)
Дзвінка ніколи не оглушується, зате глуха завжди уздвінчується біля голосної</span>
1. Жили (минул.час) - що робили?, множина, 1 особа, живемо (тепер.час) - що робимо?, множина, 1 особа, будем бить (майбут.час, складена форма) - що будемо робити?, множина, 1 особа
2. Буде літати (майбут.час, складена форма) - що буде робити?, однина, 3 особа
3. Пролітали, прощалися (минул.час) - що робили?, множина, 3 особа
4. Пам'ятають (тепер.час) - що роблять?, множина, 3 особа, ходив(минул.час) - що робив?, однина, 1 особа
5. Не забуде (майбут.час) - що не зроблять?,множина, 3 особа, були (минул.час) - що робили?, множина, 1 особа, є (тепер.час) - що робимо?, множина, 1 особа, будем (майбут.час) - що будемо робити?, множина, 1 особа
Мова-душа народу
Наша рідна мова - це душа народу; це - Божий дар нашому народові. Видатний письменник Олесь Гончар називав її запашною, співучою, гнучкою, милозвучною, сповненою музики і квіткових пахощів". І це дійсно так. Нам пощастило народитися саме в Україні і розмовляти українською мовою, такою гарною і виразною.
Але, на жаль, не всі цінують нашу мову. Звісно, кожен має право розмовляти будь-якою мовою і може надавати перевагу іншій мові, якщо хоче. Але це не дає нікому права зневажати мову українську, тобто мову країни, де народився і живеш. Я таких людей не поважаю і згоден з Олесем Гончаром, який писав: "Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе". Зневажати рідну мову означає зневажати свою Батьківщину та своїх предків, свій народ, душа якого - це мова.