П' ятихатківський; новосілківський-на-Дніпрі ;
семигірський ;
сус-піль-ство; ко-што-вно-сті; на-род-жува-ти; під-зе-мний; зай-мен-ник; УЦОЯО (не переноситься); По-ліс-ся; бу-льйон; ма-впя-чий; се-рйо-зний; по-льо-вий; За-буж-ко; СУ-15 (не переноситься); під-даш-шя; по-францу-зь-ки; пред-ставник; го-туймося; авіа-но-сець; дво-ступе-не-вий; ми-сли-всь-кий; УНІАН (не переноситься); енер-го-збере-жен-ня; півден-но-схід-ний; від-дзерка-лен-ня.
<span>Якось узимку я поглянув у вікно і застиг від несподіванки: знадвору, за два кроки від мене, на гілці горобини гойдався красивий сірий птах, і я здогадався — то дрізд-горобинник! Та він раптово зник... Лише хвилин через десять знову ласував примороженими плодами. Затамувавши подих, я стежив за кожним його рухом. Одне мені, щоправда, не сподобалося — як дрізд не по-хазяйськи розтринькував ягоди: одну проковтне, іншу відкине, і так, поки не втамує голод. Я ще тоді подумав: коли так ягідками смітити, нічим буде й до весни дожити. А йому хоч би що, вісім ягід з’їв, вісім додолу кинув. І щоб бува інші дрозди не зазіхали на його рясну горобину, він усе перелітав на протилежний бік двору, сідав на другій груші, піднімався і всім своїм виглядом показував пташкам: нічого сюди летіти, сам сиджу голодний і холодний. Дрізд-горобинник не смітив ягодами, як мені спершу здалося. Він ощадливо тримав їх у снігових заметах, аби було що їсти й весною. Розумна пташка! </span>
1) У 1982 році Київ святкував своє 1500-річчя.
2) Я вже прочитала 483 сторінки книги, вона мені дуже подобається.
3) Мені необхідно зробити вдома 80 вправу з української мови.
Бо вин свитыться у темляви