Осінь. Вона тихо і непомітно піді йшла до нашого парку. Ми зразу відчули її прохолодний подих. Дерева стоять в тривожні задумі. Ось кремезні дуби , мов вартові. Осінь не торкнула їх своїм пензлем, але листя дуба якось по-особливому дзвенить, як бляшане. На березах ледь пожовкли листочки. Лиш ялини стоять пишні та зелені. Ми підійшли до нашої річечки. Вода в ній темна. А по її холодному плесу, мов золоті кораблики, пливуть кленові листочки. Над річкою схилилась горобина. Жовті листочки весело тріпотіли на вітрі, а кетяги ягід ще жовті, бо не було морозу, від якого вони червоніють. Прощаємось з красою осіннього парку. Повертаємось до школи, під ногами шарудить килимок першого опалого листя. Хороше, урочисто, і трішечки казково.
<span>1. Пасажири, проїзд із протермінованими квитками з сьогоднішнього дня не дійсні.
</span>2. Вам, дуже личить нова сукня.
<span>3. Через хворобу я не зміг подивитися цей концерт.
</span>4. Засідання не почалося о дев’ять годині.
<span>5. З того часу пройшло близько п’ятдесять років
6. Усього два раза довелось мені чути про це.
7.Ворог міг з’явитися у будь-яку мить.</span>
Суспільство не стоїть на місці. Воно постійно хоч і не навмисно вносить корективи у повсякденне життя. Впливає це і на нашу мову.З кожним роком з"являється все більше нових професій, технічних пристроїв..А разом з цим і нових слів.
Надоваты,надаты,надзвычайно,корень над