У полі, при ДОЛИНІ,
Як вийти за село,
В живій КРИНИЦІ б"ється
Прозоре джерело.
У СПЕКУ хлібороби
Сюди частенько йдуть.
І радісно КРИНИЦІ,
Що з неї ВОДУ п"ють.
Іменники 1 відміни написано великими буквами.
<span>Якось,літнім вечором я гуляла по парку.Людей було вже мало,бо багато людей в цей час сплять.Раптом,я побачила маленького песика.Він бігав по парку,був такий брудний.Я подивилася довкола.Нікого не було.Песик дивився в мої очі і ніби просив,щоб я забрала його до себе.Він терся об мене,скиглив.Це хтось викинув його на вулицю маленького.На вигляд йому було місяці 3.Я не змогла встояти.З тих пір пес жеве у мене.Я назвала його Щасливчик.Кожного дня від радіє мені.Я люблю його,а він мене</span>
Над квіткою кружляв товстий джміль.
Серед галявини ми побачили чисте джерело.
Я обожнюю дивитися на себе у дзеркало.
Вставними називаються слова, словосполучення і речення, за допомогою яких людина передає своє відношення до того, про що вона говорить:впевненість, невпевненість, різноманітні почуття та інш. Наприклад:Злива, здавалося, не закінчиться ніколи.
Вставні слова не є членами речення, на письмі виділяються комами.
<span>Мороз надворі аж кипів, і для більшості парижанок, що пустилися в рейс у легеньких плащиках та курточках, цей нічний мороз мав би стати неабияким випробуванням, та все ж вони не втратили свого оптимізму.
(розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, сполучникове, складносурядне, з трьох частин, у другої частині є також підрядна частина. Три основи: мороз(підмет) кипів(присудок); мороз (підмет) мав би стати(присудок); вони (підмет) не втратили(присудок). В підрядній - пустилися (присудок)
обставина- надворі,
додатки- більшості парижанок, рейс, плащиках, курточках, випробуванням, оптимізму,
означення- легеньких, нічний, неабияким, свого.</span>