"- Привет, сто лет тебя не видел!
<span>- О, на ловца и зверь бежит! Здорово? </span>
<span>- Что за шум, а драки нет? Ищешь меня зачем-то? </span>
<span>- Ищу. Дурная голова ногам покоя не даёт - забыл учебник дома. Не одолжишь свой на два урока? </span>
<span>- Запросто! А чего не выучил-то дома? Ученье, ведь, свет, а неученье - тьма! </span>
<span>- Да лень вперёд меня родилась, вот и побираюсь чужим умом да учебником. Одна голова - хорошо, а две лучше! </span>
<span>- Точно. Бери, да не отсохнет рука просящая! "</span>
Весна - найдивовижніша пора року.
На весні розпускаються бруньки.
Весною я люблю ходити до лісу ,по ягоди та гриби.
Восени ведмеді вилазять зі своїх берлог.
Весною тане сніг та приходить тепло на зміну холодній зимі.
<span>Чудова пора осінь. Небо чомусь плаче, а може не плаче, а напуває стомлену землю. На кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорінамистинки дощу.Осінній дощ змиває останні ознаки літа і надає більшої суворості осені.Дощ буває теплий , буває холодний, на фоні золотого листя, або на фоні голих дерев.біває з грозою, або з променями сонечка, яке ховається за хмаринкою.Іноді дощ навіює сум, аіноді підіймає настрій,бо незабаром виясниться , запахне чистотою та свіжістю, і на небі зявиться веселка.</span>
1)Пес був дуже відданий дідові і прожив з ним все життя. 2)Ця віддаль між нами вбиває мене. 3) Це був останній віддих талановитого поета.