Дорогий Климко!З усією повагою до тебе і дядька Кирила, звертаюся до тебе! Не занепадай духом, завжди будь самим собою, слухайся своє серце. Ти відважний та мужній, залишайся таким і надалі
Алего́рія— спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики.
<span>Кінь і осел зустрілись на вузенькому мостику. Кінь каже ослові:
- Дай мені дорогу!</span><span>А осел уперся, ні з місця, і каже:
- Дай ти мені дорогу, я достойніший од тебе.</span>- Замовчи, нікчемо, - гордовито промовив кінь, - іще й ти здумав собою величатися! Дурнішого за осла в світі немає. Не дарма у людей поговірка склалась: "Дурний, як осел!" А кінь - розумна істота: я чоловікові приношу велику користь. Коней вчать нарівні з солдатами, і вони все дочиста розуміють, а ти що - дурний, як пробка.<span>- А ти хоч і розумний, зате богу противний, - каже осел, - ти такий ненажерний, що тобі корму ніколи не настачиш. Коли ховавсь Ісус Христос в яслах від розбійників, так ти все сіно пожер, йому нічим було прикриться і тебе за се бог прокляв, а я хоч і дурний, зате угодний богу. На мені божа мати їхала у Єрусалим, а ти що... Кінь має ослові уступать і повинуваться.
Ото вони сперечалися, сперечалися, один одному дороги не давали. А далі кінь із гордості кинувсь напролом, щоб збити осла з мосту, а самому пройти. Осел теж подався уперед, - і обидва полетіли у воду. Бовтаються в рівчаку і ніяк не можуть вилізти.</span><span>На той час біг по місточку собака, розпитав, з якої причини вони попадали, і сказав їм:
- Обидва ви дурні, гордість і тупість - між собою брати. Якби один з вас був учтивий, дав би іншому дорогу, то все було б по-доброму</span>
Привіт, Яво! Пише тобі п'ятикласник Петренко Сашко. Нещодавно я прочитав твір, у якому розповідалось про твої пригоди із найкращим товаришем. Я розумію, що всі витівки ви робили не зі зла. Просто ви хотіли, щоб слава про вас "гриміла на всю Васюківку". Насправді ви дуже щирі та цікаві хлопці. Я б дуже хотів поспілкуватися з тобою та Павлушею, бо з вами точно не буде сумно!
Ваш шанувальник
Петренко Сашко
тільки замініть своє імя прізвище та клас
Гордій Кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.
Отже ми можемо дізнатися , що Гордій був підступний , хитрий ,
жадібний,нелюдський ,нечесний.