Сидів я якось над книгою і підлетіла до мене муха.
Осінь в цьому році дуже золота.
Плугатарі з плугами йдуть.
Котик-муркотик купив собі кожух.
Дороге життя в людини.
Ответ:
На канікулах ми поїдемо до родичів у Чернівці.
- Я ще ніколи не була в Чернівцях. Там, напевно, дуже гарно.
- Так, Чернівці є старовинним містом, багате на історичні архітектурні пам'ятки.
- Я читала про славне минуле Чернівців. І люди там дуже співочі.
- Так. Тому Чернівці ще називають пісенною столицею України.
- А ще я прочитала, що о 12 годині кожного дня на вежу ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі і відтворює мелодію безсмертної "Марічки".
- Це цікаво. Буду мати на увазі, щоб послухати.
- Як повернешся з Чернівців, розповіси про все побачене там.
- Добре. Обов'язково.
- До зустрічі! Щасливої дороги!
- Бувай!
Ялта- ялтинець, ялтинка
Чехія- чех, чешка.
Туреччина- турок, туркеня
-Привіт
-Привіт
- Чого ти такий сумний сьогодні?
-Та, я бабусі набрехав що з'їв борщ, а насправді я його викинув у смітник.
-Ого. І що, бабуся здогадалася?
-Так, вона побачила все.
- А навіщо ти так зробив? Хіба борщ був не смачний?
-Дуже смачний, але я поїв чипсів з друзями коли йшов додому і вже був не голодний...
- Ех ти. Бачишь що ти накоїв... Не можна ніколи брехати. Сказав би що не зголоднів ще, і пізніше поїв би...
- Та я розгубився... Сказав що буду їсти, і не хотів.
- Треба слухати завжди дорослих. І якщо не можна тобі їсти чипсів, не їв би, і брехати не пришлось би. Все починається з Того, що ми не слухаємо батьків.
- Все. Більше ні якої неправди. Буду слухняним!!!
- молодець!
Увечері ми підемо в гості.
Вранці ти з*їв всі кекси.
Взимку птахи відлітають у вирій.
Вправо хилилась яюлуня.
Влітку татко поїде в село.