<span>Літо – найтепліша пора року.Гроза
влітку явище часте. Наближення грози відчувається заздалегідь. Спочатку
змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі.
Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце.
Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими
поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук
людей чи безсоромно вкрав зі столиків відкритих кав’ярень. І чим дужчий вітер, тим ближче дощ. Потім
десь удалечині чується перший рокіт грому. Люди поспішають ховатися у
приміщення. Повітря стає все важчим. А за кілька хвилин уже видно тонкий
струмок яскравої блискавки, що розколює темне небо. Гримить грім – усе ближче й
ближче. Наступна іскра блискавки сполохує вже зовсім поруч – і чується тріск у
електричних проводах, що висять над вулицею. С першими краплями дощу напруга в
повітрі спадає, стає легко дихати, віє прохолодою і свіжістю. Навкруги
розтікається приємний аромат мокрої землі. Гримить усе частіше й ближче, і
вулиці пустіють… Зараз почне свій дикий танок неприборкана стихія.</span>
Я не знаю, хто..... Мабуть, це був той, хто..... ..... з нашого села, що ..... Самотня постать, яка човгає безлюдними вулицями, раптом..... Переоране поле, над яким курить ріденький туман, зливається....... Подорожній придивляється, де ж той..... Зітхнувши, як перед усякою важкою роботою, поволі..... Іде людина й думає, що......
........ вилиняний картуз, що повільно пливе......
Лол ха-ха-ха-ха я не дебилка а ты походу да
Не можна бути щасливим наодтинцм людини завжд потрибна квага турбота допомога оточуючих даже якщо ти багатий ти не будиш щасливим бо у житти е багато ситуаций в яких гроши не допоможуть а допоможе только моральна потдримка оточуючт тому не можна бути самотним потрибно тзавжди матм дризей
<span>перелаз, прибигла, предобрий,приплив переплив,доплив</span>