Наприкінці серпня або у вересні погода зазвичай псується. Стає холодно, йде дощ, задуває вітер. А потім знову повертаються погожі днини, стає тепло. Пригріває сонечко. Це означає, що настає бабине літо. Я кожного разу радію йому від душі, хоч знаю, що воно приходить ненадовго.
<span>Як приємно зняти теплі речі: куртки, светри, кофти, товстючі джинси! Як добре знову одягнутися легко! Можна в футболці на вулицю вискочити, і не захворієш. Під час бабиного літа багато дерев та кущів ще зелені, а в саду розпускаються пізні квіти.Уявляєш, що справжнє літо ще триває та ніколи не скінчиться. Але до школи вже ходити треба: літні канікули минули. Так що ці два літа ніяк не сплутаєш між собою!</span>
Якщо теми не вказано, то пропоную..
Осінь
Художній стиль.
За моїм вікном тихим кроком проходить осінь. Вона неймовірна художниця! Такими чарівними барвами розфарбувала усі дерева у садку.Краса її золотого вбрання зачаровує: воно переливами виграє на променях сонця.
Науковий стиль.
О́сінь — одна з чотирьох пір року між літом та зимою. Вона є перехідним сезоном, коли помітно зменшення світлового дня та поступово знижується середньодобова температура повітря. Складається з трьох місяців: вересня, жовтня та листопада.Буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра, сумна, похмура.
Пахне - пахнуть , тьяніє - тьмяніють , мрячить -мрячать , а речення вже придумай.
Це була осінь,ранок. Моя мама пішла в університет, вона була лише на першому курсі. Коли вона зайшла в аудиторію, то побачила нового студента. Мама одразу з ним привіталась. Новий учень також з нею привітався, й дуже щиро посміхнувся. Мама підсіла до своєї подруги, і спитала про нового учня. Подруга розказала, що він перший день у цьому університеті і його звати .... .
Коли все закінчилось, то ..... підійшов до моєї мами й привітався знову, і спитав, чи може він її провести. Мама відповіла- так. Він почав розказувати про себе, мама також. Молодий чоловік почав дарувати мамі подарунки, квіти та весь час проводити її до дому. І якось він їй сказав, те що вона йому подобається, і мама також відповіла взаємністю.
Коли вони закінчили університет, то вони одружилися. З"явився\лась в них хлопчик\дівчинка, тобто я. Це історія моїх батьків.
Спілкуватися можна «грамотно» й «безграмотно». Партнерів по спілкуванню можна перетворити на недругів, а можна — у прихильників. Ваша манера спілкування — це те, що стоїть між вами й іншою людиною. Іноді це стіна, яка вас розділяє. Якщо ви самі хочете, щоб існувала ця стіна, — ваше право. А якщо не хочете? Але вона все-таки виникає? Чи вмієте ви так привітатися з людиною чи про щось запитати, щоб їй приємно було відповісти вам? Чи здатні ви викликати інтерес і почуття довіри? Якщо з вами грубі — чи знаходите ви відповідну реакцію, крім власної грубості?