Материк Евразия страна Украина течет на границе с Румынией впадает в Черное море
Ответ:
Географічне положення материка обумовлює надходження великої кількість сонячної радіації впродовж року. Південна Америка – найвологіший материк земної кулі. Пасатна циркуляція та вплив теплих Бразильської та Ґвіанської течій – основні передумови того, що середня річна кількість опадів на континенті приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Разом із тим, холодна Перуанська течія та область підвищеного атмосферного тиску роблять частину західного узбережжя (пустеля Атакама) найпосушливішою територією не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі. Суттєвий вплив на формування клімату материка має рельєф. Анди – найдовша гірська система на Землі – є перешкодою для проникнення сухих прохолодних тихоокеанських повітряних мас. Тут сформувався високогірний тип клімату. Рівнини на сході, навпаки, дають змогу майже безперешкодно проникати з Атлантики теплим і вологим повітряним масам вглиб материка.
На постійно спекотний і вологий екваторіальний пояс припадає західна частина Амазонської низовини та північно-західне узбережжя Тихого океану. Клімат екваторіального поясу Північної Америки формується під впливом атлантичних вологих повітряних мас та високих впродовж року температур.
Для субекваторіальних поясів характерними є жарке вологе літо, суха, жарка зима і незначна різниця літніх та зимових температур (Орінокська низовина та Ґвіанське плоскогір'я, східна і південна частина Амазонської низовини, частина Бразильського плоскогір'я).
Південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини знаходяться у тропічному поясі та характеризуються більш контрастними за сезонами температурами і більшими перепадами кількості опадів у прибережних і внутрішніх областях. Дощі випадають здебільшого влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальних поясах.
Субтропічний пояс характеризується істотними відмінностями різних його частин. Від теплого з рівномірним зволоженням на сході і сухого континентального у внутрішніх районах, до середземноморського клімату на тихоокеанському узбережжі із сухим літом і вологою зимою.
Помірний кліматичний пояс материка формується під впливом західного перенесення повітряних мас і характеризується чітко вираженими порами року. Значне зволоження (до 3 000 мм на рік) західної частини поясу сформувало тут помірний морський тип клімату з незначним впродовж року коливанням температур та великою кількістю опадів. Східна частина поясу характеризується різкими коливаннями температури і незначною кількістю опадів (помірний континентальний тип клімату).
Объяснение:
Луна вызывает приливы и отливы.
Доклад — Океания<span>Океанией называют острова и архипелаги островов, лежащие в центральной и юго-западной части Тихого океана к северу и северо-востоку от Австралии между 28° с.ш. и 53° ю.ш.; 130° в.д. и 105° з.д. Этот островной мир включает почти 7 тысяч островов. Общая площадь островной суши Океании около 1,3 млн. км2. Это всего лишь 2% от площади акватории Тихого океана.Географическое положение, размеры и рельеф островов тесно связаны с их происхождением. По генезису острова Океании относятся к четырем основным типам: материковые, вулканические, биогенные и геосинклинальные, которые возникают в зонах контакта литосферной плиты, — островные дуги.Материковые острова — самые значительные по площади (Новая Гвинея, Новая Зеландия). Горные хребты на них сочетаются с обширными низменными равнинами и плато. Гавайские острова являются типичным примером островов вулканического происхождения. Коралловые рифы и атоллы имеют биогенное происхождение. Атоллы представляют собой плоские, невысокие кольцеобразные острова с лагуной посередине, имеющей сообщение с океаном. Таковы, например, острова Центральной Полинезии (архипелаг Туамоту — самое грандиозное в мире скопление атоллов). Геосинклинальные островные дуги лежат в западной части Океании. Рельеф островов этого типа — сочетание гор и равнин. Таков, например, остров Новая Каледония, вытянутый более чем на 400 км.Полезные ископаемые Океании обусловлены происхождением и геологическим строением островов. Так, на Новой Каледонии характерны богатые месторождения никеля, хромитов, ряда других металлов. Уголь, бокситы и нефть добывают на Новой Гвинее. На островах-атоллах обнаружены залежи фосфоритов.</span>
В Африке предполагается наличие вечной мерзлоты только в высокогорных районах затухшего вулкана Килиманджаро ,на 3-х горных массивах.,в небольших количествах.Благодаря горному рельефу, островки мерзлоты продвигаются все дальше ,на юг.Известно стало,что ледники Гренландии и Антарктиды двигаются по какому-то мерзлому основанию,т.е по вечной мерзлоте.