мій любимий герой мері з кижки "таємний сад".
Вона дуже сильна і розумна дівчина, яка змогла вилікувати свого друга .
Її дуже гарно описує авторка твору .мені сподобалась коли вона доглядала за покинутим садом .Власноруч полола садила . Це справжня господиня .Також мені було шкода її коли її обзивали діти , але на той час вона була досить вередливою. Але її можна зрозумі ти внеї загину ла мати ільббима служанка від чуми. Надіюсь тепер ви зрозуміли чуму я обрала її.
Извеняюсь если что..не отмечайте плизз как не то..я старалсь(
Ответ:
На мою думку людина властива мріяти . У своїх фантазіях ми бачимо себе кращими , розумнішими, щасливішими тобто ідеальними, звичайно в крашому і реалізованішому місті. І з деяким часом ми занепадаємо духом і урешті-решт, ми відмовляємось від мрій.
По-перше мрія - це усе ваше життя без мрій ми немодимо собі уявити які ми є, можимо жити у більш реалізованому місті.
По-друге для кожного з нас мрія це шось шо дає вам жити ,любити і страждати . Страждаєте ви від тогр чого незмогли досягнутися, у своєму житті хоча мріяли но не вірили у власні сили.
У мене в житті була така ситуація коли я невірила у мрії. На данний час я віру в мрії, а знаєте чому, просто здійснилася моя мрія про яку я довго мріяла тільки я щаслива що мрії збуваютьс потрібно вірити в це без віри нічого нездійсниться.
Одже вірже у мрії і незападайте духом . Мрія це життя ,ваша фантазія вас непідводить ви можете здійснювати свої мрії для кожного з нас це не легко, але ми сильні і справимося ,леше вірте у власні сили. І ваші мрії незабаром здійсняться.
Це була осінь,ранок. Моя мама пішла в університет, вона була лише на першому курсі. Коли вона зайшла в аудиторію, то побачила нового студента. Мама одразу з ним привіталась. Новий учень також з нею привітався, й дуже щиро посміхнувся. Мама підсіла до своєї подруги, і спитала про нового учня. Подруга розказала, що він перший день у цьому університеті і його звати .... .
Коли все закінчилось, то ..... підійшов до моєї мами й привітався знову, і спитав, чи може він її провести. Мама відповіла- так. Він почав розказувати про себе, мама також. Молодий чоловік почав дарувати мамі подарунки, квіти та весь час проводити її до дому. І якось він їй сказав, те що вона йому подобається, і мама також відповіла взаємністю.
Коли вони закінчили університет, то вони одружилися. З"явився\лась в них хлопчик\дівчинка, тобто я. Це історія моїх батьків.
Прилетів - відлетів.Виясниться - захмариться. <span>Радіють - сумують.</span>
─ Як на мене, навчити волонтерству неможливо. Але можна прищепити та розвинути смак до волонтерства, відчути й оцінити суспільну користь, яку приносить робота на добровільних засадах.До того ж, волонтерство – це не просто прояв доброї волі, а й велика відповідальність. І цю відповідальність, з одного боку, розділяють організації, що залучають волонтерську працю, а з іншого – активні, небайдужі люди, волонтери. Людина, яка хоче волонтерити, має це робити свідомо та відповідально. Для волонтера не достатньо бути просто добрим, потрібно бачити кінцеву мету своєї роботи, розуміти, яку суспільну користь вона приносить, усвідомлювати, що особисто йому дає волонтерство, які розвиває риси характеру, професійні навички тощо. До того ж, волонтер має знати свої права й обов’язки. Організація, яка залучає волонтерів, також має бути свідомою і відповідальною у роботі з добровольцями, створювати всі необхідні для них умови, поважати їхні права та людську гідність.