Я дуже люблю зимові канікули . Хоч вони й значно коротші за літні, зате завжди проходять весело та яскраво. Все тому,що на зимові канікули припадають мої улюблені свята Новий рік та Різдво
Казка про займенник
У давні часи в одному царстві жили собі добрі та веселі люди. Вони працювали не покладаючи рук і тому їхня держава славилась багатством та достатком. А недалеко, серед темних скель у Чорній печері жила зла чаклунка. Вона давно розмірковувала над тим, як завдати шкоди людям. Чаклунка взяла свою чарівну палицю, ударила тричі об землю і промовила: «Хай ці щасливчики забудуть свої імена, хай діти забудуть імена батьків, а батьки — імена дітей. Тоді вони обов’язково посваряться». І враз люди стали злі, роздратовані, сумні. Так тривало доти, доки мешканці царства не зрозуміли, що вони забули свої імена, імена знайомих, назви всього, що їх оточувало. А як повернути імена, як дізнатися про назви предметів вони не знали.
Якось до їхнього царства потрапив добрий мудрець, люди розповіли йому про своє горе і попросили про допомогу.
— Добре, я допоможу вам повернути свої імена, але це буде не відразу,— пообіцяв мудрець.— А поки що я дам вам слова замість імен і назв, які забрала зла чаклунка. Запам’ятайте, ці слова будуть тільки вказувати на особу чи предмет. Ви зможете говорити між собою, не називаючи імен та предметів. Наприклад: кожен з вас про себе говоритиме «Я», а якщо вас буде багато — «Ви». Розповідаючи про когось або про щось, кажіть «Він», «Вона», «Воно», а якщо їх багато — «Вони». А поки прощавайте, я йду до злої чаклунки.
Чаклунка погодилася віддати людям їхні імена за умови, що мудрець відгадає її загадки.
- По білому полю чорним маком сіяно.
- Не думає, не гадає, а інших навчає.
- На базарі не знайти, на вагах не зважити.
Мудрець відгадав загадки, і чаклунці довелося віддати людям імена. Але мешканцям веселого царства дуже сподобалися слова, які їм подарував мудрець, і вони залишили їх собі, щоб уживати у мовленні замість імен
Нарешті настала білосніжна зима. Випав уже не перший сніг. Він окутав землю надійним покривало. Воно не розтане швидко. Сонце вже не гріє своїм промінням. Але сьогодні напрочуд сонячно, адже воно усміхається. Сніг виблискує і переливається яскравим світлом під його промінням. Біля людських осель юрмляться снігурі, горобці та синички в пошуках поживи.
Дуже весело дітворі. Вони летять на санчатах із гірки чи прокладають лижню на білому сніговому покривалі. Зима загартовує.
Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви<span> — словник, що розкриває </span>етимологію<span> — походження та історію </span>семантики<span> слів </span>української мови<span>.</span>
Пюре - [ п'у'рэ]-2зв. 2 бук.2 слога
п согл. тв. глух парн. ( по мягкости) парн.
ю [у'] гл. ударн.
р [р] согл. зв. непарн. тв. парн.
е [э] гл. безударн.