одного разу в одний зла чаклунка забрала имена и воны не змоглы розмовляты томущо воны забулы имена.И прилетив чаклун и взнав що трапылося и сказав я поверну вам имена я дам навремя займенныкы.и прилетив вин до ней и попросыв її видати імена а вона сказала відгадаєш мої загадкивидам
У павучка будиночок на крислатій ялині. У хатині він сплів і столик, і стільці. Павучка Ниточку люби сорока і білочка, його сусідки. Одного дня зірвався поривистий вітер, який порозкидав всі павучкові меблі, вирвав двері і знищив хатку. Засумував павучок, але сусіди пропонували йому допомогу. Павучок вирішив, що має побудувати новий будиночок.
-Такий маленький , але не зламався!-говорили сусіди.-Не боїться труднощів, настирливо переборює їх. Молодець!
Вечоріло.Сонечко вже майже сіло за обрій.Марійка поспішала додому.Раптом вона почула жалібне нявчання.Коли вона повернулася,то побачила мале кошеня,яке сиділо під скамейкою.Воно тремтіло від холоду.Марія взяла його на руки,кошеня почало муркотіти.Вона понесла його додому,покупала та напоїла молоком.Мати дозволила його залишити .Виявилось,що це дівчинка. Марія назвала її-Аліска.<span> Прошло два роки.Аліска дуже виросла,в неї з"явилися малі кошенята.</span>
За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди.Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
1) Зазвичай невихованою "бідолахою" був Микита, але сьогодні я зайняв його місце.
2) Що ж це за почвара така?
3) Якою бідолахою потрібно бути, щоб надибати на почвару.
4) Цеж яким сміливим бідолахою потрібно бути, що встояти перед очима почвари.