Тарас Григорович Шевченко –
найвидатніший поет усіх часів,
справжній геній українського
народу. Він зробив безцінний
вклад у духовну скарбницю наших
співвітчизників і усього людства, а
своєю творчістю він досягнув
світового рівня. Довершені твори
великого Кобзаря й донині сіють
зерна добра і світла, сяють
незгасимим полум’ям проникливої
мудрості, безкомпромісності і
справедливості.
Тарас Григорович Шевченко
народився у кріпацтві, тому
поетові, як нікому іншому митцю,
були зрозумілі і близькі страждання
української бідноти. Саме тому він
присвятив усе своє життя служінню
ідеї соціального та національного
визволення трудящого класу. Не
існувало такої сторінки життя, якої
б не торкнулися поезії митця. У
більшості своїх творів Т. Шевченко
закликав до об’єднання усіх народів
і спільної боротьби проти царизму.
Він щиро вірив, що на звільнену
від експлуататорів землю прийде
насправді щасливе і прекрасне
життя:
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
«І Архімед, і Галілей…»
Без імені Тараса Григоровича
Шевченко не можливо уявити
української літератури, української
культури, не можливо уявити
нашого народу і нашої країни. Його
творча спадщина невмируща, а
життя великого Кобзаря можна
вважати справжнім мистецьким
подвигом. Т. Шевченко віддав усі
свої сили заради порятунку
українського народу, заради
української культури та пошуку
шляхів у краще майбутнє.
З плином часу ми все більше
переконуємось, що поезії Т.
Шевченка – то щирі одкровенні
визнання, які він висловив не
тільки в адресу минулих та
сучасних поколінь, а й в адресу
своїх нащадків. Я впевнений, що
ще не одне покоління українців
буде звіряти своє життя іменем і
творчістю великого Кобзаря
українського народу. Я добре
розумію слова, з якими до генія
українського поетичного слова
звернулася поетеса Ліна Костенко:
«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
бо ти для мне – совість і закон…
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,
оцей двадцятий невгамовний вік.
Завихрень – безліч. Тиші -
анітрохи…
Прости, що я дрібницями тривожу
твій вічний, твій глибокий сон…».
Тарас Григорович Шевченко – це
вічний вогонь, який ніколи не
згасне в серцях українців, а
творчість великого Кобзаря – це
велика святиня, якою гордиться і
дорожить український народ. І ми, і
наші нащадки повинні завжди
берегти у своїх серцях вогник
любові до своєї Вітчизни, який
запалив своїми творами великий
поет Тарас Григорович Шевченко.
Ліс-ліси,лісу,ліса.
спільнокореневі:
Ліс-лісник,узлісся,полісся,лісовий.
Форми:
Зелений-зелена,зелено,зелені.
спільнокореневі:
Зелений-зелень,зеленіти
Низиною-ою канцовка -низин корень, розстрелений-ий канцовка- роз префикс стел -корень ен- суфикс
Хлопці вирішили допомогти бабусі скопати город, аж раптом у землі вони знайшли скарб.Спочатку хлопці не могли повірити своєму щастю і продовжували викопувати скарб ще швидше. Коли вони дісталися до дна, вони побачили зовсім маленький ящичок з замком. Хлопці дуже засмутилися, адже вони не знали як відкрити скарб. І вони вирішили на допомогу покликати бабусю. Коли бабуся прийшла на город, вона дуже зраділа, що хлопці викопали їй таку велику яму, адже їй така і потрібна була. Але коли вона дізналася, що вони знайшли, вона дуже здивувалася. Їй теж було цікаво, що всередині і тому вона взяла коробку і попрямувала до свого сарай, щоб відкрити її. Хлопці пішли за нею. Бабуся дуже довго намагалася відкрити коробку, і нарешті у неї це вийшло. Вони все стривожено чекали відкриття скарбу, вони хвилювалися і раділи одночасно. Коли коробка відкрилася, хлопчаки прокинулися. Насправді це був сон. Вони засмутилися, але все ж вирішили допомогти бабусі.