Ответ:
Я вважаю, що ми відповідальні за все в нашому житті. І жоден добрий чи поганий учинок так просто, без наслідків, не обійдеться. Аргументом на користь цієї думки може бути те, що зло завжди карається. Наприклад, американський гангстер італійського походження Аль Капоне був контрабандистом і вбивцею. Хоча ці злочини суд ніяк не міг довести, його, урешті-решт, ув’язнили за банальну несплату податків. Є ще один доказ на підтвердження цієї тези: якщо людина навіть не буде покарана законом, Богом чи іншими людьми, то її мучитимуть докори сумління. Яскравим прикладом цього може бути Ганна — героїня поеми Тараса Шевченка «Наймичка». Караючись увесь вік у чужій хаті, жінка-покритка спокутувала свій гріх, не давши синові Марку вирости безбатченком. Отже, що б ми не робили і як би це не висвітлювали, ми несемо повну відповідальність за кожен наш учинок перед Богом і людьми, перед законом і нашою совістю.
Объяснение:
Колібрі — зразок багатства, грації та краси тропічної природи. Цих самих маленьких птахів у світі налічується більше 400 видів. Найменший колібрі величиною не більше джмеля, а найбільший — менше ластівки. Колібрі харчуються нектаром квітів. Не сідаючи на рослину, пташка висмоктує нектар язиком нальоту. Також вони живляться дрібними комахами. За добу колібрі з’їдає їжі в 2 рази більше, ніж важить сама.

Ці маленькі, з дивовижною формою та кольором пташки літають так швидко, що за їх польотом неможливо встежити. Їх крила рухаються з такою швидкістю, що видно тільки їх тінь. Колібрі робить до 50 помахів в секунду, при цьому серце б’ється зі швидкістю 1400 ударів в секунду.

Колір колібрі залежить не тільки від оперення, але і від кута падіння сонячних променів. На різних ділянках тіла колібрі з’являються всі кольори веселки.

Спосіб життя колібрі також не зовсім звичайний. По-перше, вони ніколи не сідають на землю. По-друге, на ніч вони зависають, подібно летючим мишам, вниз головою. І найголовніше, колібрі не просто засинають, а впадають в анабіоз — в них сповільнюється серцебиття, майже в 2 рази знижується температура тіла. Але тільки вигляне сонечко, як колібрі прокидаються і приступають до повсякденних справ.

Своїх пташенят колібрі годують нектаром за допомогою свого довгого трубчастого язика. Незважаючи на свій розмір колібрі дуже хоробрі птахи. Вони самовіддано захищають свої гнізда з пташенятами або з яйцями розмірами з горошину. Сміливо кидаються на кривдника і б’ють дзьобом по очах. Таким чином колібрі трапляється відбитися навіть від деревних змій.
А про те якою взаємністю можуть відповідати колібрі на любов людини дивіться у відеосюжеті
Ще з далекого минулогго до нас дішла мова. Люди навчилися розмовляти і спілкуватися між сбою. Кожна мова унікальна по своєм, наприклад італійська є дуже лагідної, французька-сова кохання, китайська- одна із н
айскладніших у світі. Для свого розвитку потрібно багато читати, зокрема літературу, літописи, казки і все інше. Але є такі слова, які важко зрозуміти, в цьому нам помагає словник.
На мою думку кожна людина повинна мати словник, і небоятися у нього заглядати, оскільки це є невичерпне джерело знань. Він досить складний, багато незнаходять у ньому нічого цікавого. Про те, це не так він є дуже ццікавим і захоплюючим, просто ми нерозуміємо суть, оскільки не читаємо його. Без словника ми б незнали значень тих, чи інших слів.
Не потрібно нехтувати ним, оскільки багато поколінь старалися, віддавали своє життя за те, щоб записати щось нове, донести це до людей. Але нажаль цього нерозуміють у теперішньму світі. Єбагато уже мов, яких забули саме через те, що нехтували ними. Перш за все так непотрібно робити. Хто ж може подумати, що за декілька столітть пропаде його мова і це все буде черз те, що вони нехтували нею.
На даний момент є дуже так званих “суржиків”- змішаних мов. Я вважаю, що це одна з причин занепаду її. Оскільки люди забувать, що є їх слова, на їхній рідній мові, вони використовують ту, яка їм довподоби. І це є неправельно.
Я вважаю, що в майбутньому люди замисляться над цим питанням і небудуть так боятися заглянути в словник і дізнатися щось нове для себе, а можливо і записати, щоб про це дізналися інші.
Я думаю, що людина повинна збагнути, що вона частина всього живого. Вона крихітна частинка Всесвіту, величезної системи живих і неживих організмів. У неї є спільне та відмінне з кожним організмом на землі. Вона дихає, вона їсть, розмножується, хоче жити і бути там, де їй краще.
Люди повинні контактувати з природою, розуміти, що вона не зло, не туалетний папір і не зоопарк. Вона - величезний будинок, який в будь-який момент прийме нас у гості. Але хіба можна смітити в гостях, ображати того, хто тебе приймає, зневажати його?
З [з]- согл. зв., звонкий, мягкий, парный
Е [е]- гл. зв., ударный
Р [р]- согл. зв.. звонкий, твёрдый, не парный
К [к]- согл. зв., глухой, твёрдый, не парный
А [а]- гл. зв., безударный
Л [л]- согл. зв., глухой, твёрдый, не парный
О [о]- гл. зв., безударный