Немає<span> ситуацій з яких </span>не має <span>виходу, просто вихід може вам не подобатися
</span>Якось так сталося, що з жодним із синів близькості він не має.
Якось,одна жінка послала у ліс свого сина,нарубати дрів.Прийшов син у ліс,бачить - ялина.Думає - нарубаю.Тут виходить з кустів дід.
"Не рубай моїх синів та дочок,будь ласка!" - Крикнув дід.
"А що мені за це буде?" - запитав чоловік.
"За це я дам тобі усе,що хочеш!" - відповів дід.
"Я хочу стати царем планети!" - відповів він.Та не сподобалось це діду.Як розлютиться він,як стукне своєю палицею...І зник з лиця Землі цей чоловік.
"Ніколи таким бути не можна", - сказав дід та зник.
Твір-роздум на тему "Чого не можна купити за гроші":
Гроші потрібні для комфортного життя. Проте бувають речі, які неможливо купити. Чого ж не можна придбати за гроші? Родину, щастя, кохання, дружбу. Можна бути дуже багатою, проте одинокою людиною.
Звичайно, це не означає, що гроші зовсім непотрібні. Завдяки їм ми купуємо харчі, оплачуємо лікування, вдягаємось. Все це є необхідним для нашого життя. Проте не треба надавати аж занадто великої сили грошам.
Людина не може придбати друга. Навіть якщо якийсь багатій і заплатить комусь за відверту розмову, це буде не щиро. Я вважаю, що кожен з нас повинен розвивати найкращі людські якості, щоб не відштовхувати від себе людей, відчувати підтримку та вірність близької людини.
Україна — це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…
Можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? Україна — це все, іцо навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, це мої батьки, друзі, учителі. Кожен порух моєї душі, кожен мій вчинок, кожен життєвий крок стосуються моєї країни.
Однак головне, що Україна — це та земля, де я народився, де завжди на мене чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це — моя Батьківщина, найкраща і найрід-ніша, завжди захоплива у своїй непізнаності й навіть непізнанності.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
Ці поетичні рядки належать В. Симоненку, відданому співцеві своєї країни, який завжди із захопленням і ніжністю відгукувався про Україну. Саме він автор слів, які знає кожен із нас:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурівку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події у світі. Отже, держава — це передусім її народ, а свідомість народу є свідомістю його держави Про стійкість і непереможність українського народу свідчить історія його опору окупантам і створення незалежної держави. У найскрутніші для України часи, коли, здавалося, останні надії було втрачено, на захист співгромадян піднімалися творча інтелігенція, науковці, громадські діячі. Краще ніж будь-хто усвідомлюючи небезпеку втрати рідної країни, вони знаходили шляхи вирішення державних проблем, палким словом надихали зневірених, невтомно піднімали українців на боротьбу, зміцнюючи їхню віру у власні сили.
Я люблю УКРАЇНУ!!!