Я хотіла провести канікули в селі. Тому що там немає гамої сюїти і повно різних голосів та людей які заважають спати в ночі. Взагалі там повно чого цікавого і можно начитись чомучь іншому. Ти для себе зможешь відкрити щось нове, те що для тебе було це важке. Мені взагалі дуже подобаеться проводити час в селі. Я хотіла провести канікул так щоб вони мені запа'ятались назавжди.
А й справді – душа болить за рідну Україну! Чому ж народ не вміє цінувати те, що має? Чому ж гнобить своєю поведінкою ім’я величної держави? Чому не пам’ятає про пролиту кров за волю? Чому ж не шанує старання предків, які поклали життя заради того, щоб ми жили вільно?Українці – народ, який протягом усіх віків боровся за свою незалежність. Окупований Польщею, розділений Литвою та Угорщиною, приналежний до патриціату Московського королівства , наш народ протягом усієї гіркої історії постійно намагався боротися за своє право на вільну державу. Мужність та слава козаків ніколи не загине, ніколи не зітреться в пам’яті.І ось настали очікувані часи – Україна у 1991 році здобула незалежність, таку жадану для її мешканців. Та постає логічне питання: «Чому розвиток, культура, політика й доля самої країни пішли не вверх, а гіркими темпами скочуються до низу?»На превеликий жаль, становище в державі є дуже й дуже сумним. Я думаю, одною з основних проблем в Україні є те, що влада постійно опиняється не в тих руках. Політичні діячі й люди, від яких залежить становище держави більше звертають увагу на дрібні проблеми, аніж на реальні. Україна, зі своїм багатим рослинним і тваринним світом, надзвичайними морями, казковими горами й родючими чорноземами, у невмілих руках прирівнюється за статистикою до країн «третього світу». Де ж це чувано, щоб такі вчені люди, яким довірили долю своєї держави, самі ганьбили та руйнували її? Як шкода, що кожен хоче загарбати все лише собі в кишеню!Україна, із своєю славною історією, займає лише призові місця в номінаціях «де ж найбільша корупція» чи «де дороги такі, що можна людям, які хочуть йти в космонавтику, перевіряти свій вестибулярний апарат». Звісно це все до болю іронічно звучить, але як сумно, коли народ настільки вже звик до цього ганебного становища, що легковажно ставиться до політиків, які знущаються над українською мовою й по суті навіть не намагаються її вивчити, до беззаконні дії органів міліції, до хабарництва повсюди де лише можна. Кожен живе з цим і віджартовується: «Ну це ж Україна…» , «Ха-ха, хто б сумнівався» або «Ти бачила нове відео з ще однією «вдалою» промовою президента?». Хіба ж нормальне те, що про опору й голову держави в інтернеті складають комікси? Наскільки ж сумно за цим спостерігати…Я люблю Україну. Для мене – це найкраща на світі держава. Я тут виросла й тут живу. З цим краєм пов’язані найтепліші думки та моменти мого життя. Хотілося би від щирого серця побачити в майбутньому розвиток держави й мудрого провідника попереду. А поки – залишається лише надіятись і починати хоч якісь зміни вже з самої себе. Душа болить за рідну Батьківщину!
Для кожної дитини її мама — найкраща в світі. Моя мама дійсно краща з мам. Уся наша родина дружна і щаслива завдяки їй. Нас у неї троє. І всі хлопчики. Мама іноді жартуючи говорить: «Не троє хлопчисьок у родині, а четверо». Це вона має на увазі тата, коли він пустує з нами на рівних. У ці хвилини мама зітхає, що Бог не дав їй дочки. Але ми знаємо, що це несерйозно, що вона усіх нас дуже і дуже любить.
<span>Головне в нашій мамі — це те, що вона завжди, як я тепер розумію, рахувалася з особливостями наших характерів, ніколи не намагалася зламати, підкорити, принизити. Карати за огріхи карала, але ніколи не принижувала нас, тому що бачила в кожному людину. Мама вчила нас стояти один за одного, допомагати завжди і в усьому, виручати у важких ситуаціях, пам'ятати, що у світі немає нічого дорожчого, ніж міцна родина, де один за всіх і всі за одного.</span>
-Привіт Оленко! Як справи?-запитав Сашко.
-Привіт, все добре, а ти як?- запитала дівчинка
-також непогано,-пауза.-Що ти будеш робити на канікулах?
-Ми поїдемо до бабусі, у село, а там у неї є чим займатися: коні, ставок, поні і таке інше. А ти?
-я точно не знаю, -відповів Сашко.-Але мабуть ми поїдемо в Карпати або ж на море.
-Я теж пропонувала на море, але тато сказав, що довго,-засмучено відповіла Оленка.
-Хочеш, поїхали з нами??-запитав малий.
-Та ні, куди, я, ти жартуєш??
-Ні, чого б це, Я запитаю в батьків
-Непотрібно, я поїду до бабусі,-сказала Оленка і розвернулась, щоб піти.
-А давай гайнем в поле, навипередки?-запитав хлопчик
-Давай, хто останій той осел!! Домовились??
-Ага
Як правильно поділити на склади такі слова - Повага,опеньки,донька,лось,осінь,казка,вікно,страва,мотузок,горбоконик,король,приго
Оксана070809 [17]
По-ва-га,о-пень-ки,донь-ка,лось,о-сінь,каз-ка.вік-но,стра-ва,мо-ту-зок,гор-бо-ко-ник,ко-роль,при-го-да,гіл-ка,не-за-буд-ка,смі-ли-ва,дуб,де-ньок,зуб,лас-ка-ва,ко-ра-бель,грім.