1 студенти
2з'явилась
4комп'ютери
5викладають
6відсотків
7о восьмій годині
8години
9студенти
13втратив
14оголошень був короткий надпис
15схуднення
16насміхалися
18нагороджено
<span>Ставитися з розумінням,</span> проводяться заходи, наступний розпорядок, триває передплата газети, у різних галузях науки, протягом двох годин, правильний висновок, брати участь.
У мене є домашня тварина, це кіт. Він звичайний дворовий кіт, що не породистий. У дитинстві я дуже хотіла котика. В один прекрастний день я принесла котика з вулиці і мама розрешіла мені його залишити. Його звуть Темофей. Мої кіт дуже охайний. Ніколи не псує шпалери своїми гострими кігтями. Мордочка у нього сіренька, носик рожевий. Лапки його біленькі, такі білі що нагадують сніг. Подушечки у нього дуже, дуже м'які. Мій кіт любить довго спати. Як не подивлюсь на нього вічно спить. Він дуже любить молочко і всяку смакоту. Коли він нявкає це слішнім на весь будинок, такий він громкій.Ушкі у нього завжди сторчма, завжди дивляться вгору. У нього смішити друх кольорів, сірий і білий. Хвіст у нього пушстий, димчастого цвета.Мой кіт дуже активний, завжди на когось полює. Темофей дуже ласкавий, якщо я сумую то він підходить і мурчіт і залазить на ручки. Він дуже добрий.Я його дуже люблю, він найкращий кіт на всьому білому світі. Ось такий у мене кіт.
Я дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. У минулому місяці я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча вже було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку. На зворотньому шляху ми втомлені весело обговорювали мандрівку і пили теплий чай. Зима - найчарівніша пора року, тому я так ціную цю подорож.
В царстве Нептуна жила-была морская принцесса – золотая рыбка. Она очень любила устраивать балы, на которые собирались морские жители подводного царства.Но вдруг на одном из таких балов разыгралась буря, и злые акулы, которых никогда не приглашали на бал, похитили золотую рыбку. Никто из придворной стражи: морских коньков и медуз – не осмелился разыскивать её. И только храбрый дельфин поплыл искать золотую рыбку.Долго он искал то место, где жили акулы. Чем дальше он уплывал от царства Нептуна, тем становилось темней и темней. Он было уже совсем отчаялся найти её.Но вдруг из ниоткуда послышался голос, и дельфин поплыл на него. Это оказалась большая добрая водоросль, которая всем помогала. Ведь у неё было много залежавшихся полезных мелочей, попавших в море с кораблей. Она дала храброму дельфину камень-бисер, который осветил своим светом дорогу, ведущую в тёмный замок акул.С таким чудесным камушком ему не составило труда, найти комнату, в которой была спрятана золотая рыбка.Рыбка, увидев дельфина, заплакала от радости, её слезы упали на бисер, и в одно мгновение он ещё сильнее осветил замок акул. Те очень испугались: они больше всего не любили яркого света. И им пришлось уплыть далеко-далеко от своего замка.Золотой рыбке очень понравился храбрый дельфин, и они стали жить вместе в этом замке.<span>Узнав о чудесном бисере, друзья рыбки и дельфина приплыли в их замок и остались в нём, чтобы охранять камень-бисер, который помог найти золотую рыбаку и прогнал акул.</span>