Климат чилийского города Икике - это климат очень сухой прибрежной пустыни, которая образовалась под влиянием холодного Перуанского течения и морского воздуха, который вместо дождя дает густые туманы - каманчакас. Климат характеризуется высокой облачностью без выпадения осадков, не очень высокими амплитудами температур осенью и зимой, и очень высокими летом. Кроме того, климат характеризуется высокими суточными амплитудами. Летом Икике напоминает большую кастрюлю с кипящей водой - очень высокие температуры и очень высокая влажность воздуха характерны для этого периода. Осадков (кроме тумана) очень мало, выпадают они в июне-августе то есть зимой.
Годовые колебания температур невысокие, но суточные могут достигать 26-30 градусов. Летние температуры максимально достигают 25 градусов (средняя 19-21), зимние - минимально +13 градусов (в среднем - 15-17 градусов). Максимум температур за весь период наблюдений - +31,6 градусов, минимум - 7 градусов. Осадков почти не бывает - 1 мм в год и только зимой.
Но при этом средняя влажность воздуха - 71%.
Зима – это привычное явление для большинства регионов планеты Земля. За много лет эволюции живые существа, которые обитают в таких районах планеты, умело приспособились к холодам, снегу, вьюге и метели. Люди, в свою очередь, научились строить теплющие дома и придумали удобную и теплую одежду для себя, а большинство животных обзавелись добротными и красивыми шубками или же просто на всю зиму укладываются спать под белое снеговое одеяло. Растениям до наступления холодов нужно накопить запас питательных веществ, которых бы хватило на всю долгую зиму. Процесс накопления у них происходит в конце лета. Но как растения знают, что пора запасать питательные вещества? Они определяют смену сезонов по длительности дня. В конце лета дни уже стают намного короче и растения начинают уменьшать выработку зеленого вещества – хлорофилла. Именно это вещество придает листочкам зеленого насыщенного цвета. И через эти же листья растения теряют воду – она испаряется во время их роста. Зимой им негде брать влагу, так как вода в холода превращается или в лед или в снег. Поэтому, чтобы сохранить баланс жидкости — растения сбрасывают их на зиму. Но накопить нужные вещества на всю зиму это еще не все что нужно для переживания холодов. Растениям важно накопленные запасы защитить от их замерзания. Поэтому большая часть растений научились прятать в своих корнях питательные вещества, а некоторые — повышают уровень масел и сахаров в своих зимних запасах, что тоже является существенной защитой от замерзания зимой.
Птицы южного полушарии намного реже перелетают и кочуют, т.к. в южном полушарии намного благоприятнее условия жизни, чем в северном. Также южное полушарие более безлюдное, что нравится многим птицам, например страусам, в южном полушарии преобладают тропические пояса, в которых очень большое разнообразие птиц, нежели в северном
23. У прокаріотів ДНК замкнуте кільце; немає лінійних хромосом; мітоз і мейоз відсутній; відсутні також гамети (репродуктивні клітини, які мають гаплоїдний (одинарний) набір хромосом), відповідно немає статевого розмноження; спосіб харчування - адсорбція через клітинну мембрану; немає травних вакуолей; органели з меншої кількості, необмежені мембраною; сама клітина набагато меншого розміру прокаріоти розмножуються в основному простим поділом навпіл, в той час як еукаріоти діляться за допомогою мітозу, мейозу або поєднанням цих двох способів. Як наслідок, розмноження доядерних відбувається набагато швидше.
24. Прикладом цього явища можуть бути тромбоцити та еритроцити більшості ссавці,ситоподібні трубки вищіх рослин.У таких клітинах ядро формується на початкових єтапах розвитку, а потім руйнується. Це явище можно пояснити нездатністю клітини до розмноження.
25. Ослідження каріотипу людини має важливе значення для діагностики її спадкових захворювань. Зокрема, вони дають змогу діагностувати багато спадкових захворювань навіть на ранніх етапах розвитку (хворобу Дауна та інші). Будову каріотипу застосовують у систематиці організмів для розпізнавання близьких за будовою видів (так званих видів-двійників). Це пов’язане з тим, що в близьких видів хромосомні набори завжди відрізняються або за кількістю хромосом, або за особливостями їхньої будови. За іншими структурними ознаками види- двійники розрізнити дуже важко або взагалі неможливо. Крім того, вивчення каріотипу дає змогу встановлювати ступінь історичної спорідненості між організмами. Адже чим подібніші каріотипи двох видів, тим ці організми ближчі за походженням.
26. Прокаріоти – організми без ядра ( karyon) клітини, (у більшості випадків також без будь-яких інших мембраннихорганел та одноклітинні, але є винятки). Цей набір характеристик відрізняє їх від еукаріотів (ядерних організмів), які мають клітинні ядра і можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними. Різниця між структурою прокаріотів та еукаріотів найбільша серед груп організмів.
27. Рибосоми - синтез білків
шорстка єндоплазматична сітка - синтез і трансорт білків.