Мамо, коли ти повернешся з магазину?
Мамо, коли ти була вдома?
Розпускається-[розпускай'іца]
Складів-5,букв-12,звуків-12
Приг.:(р),(з),(п),(с),(к),(й),(т'),(с').
Голосні:(о),(у),(а),(е),(а).
Дзвінкі:(р),(й).
Глухі:(з),(п),(к),(т).
Маленьке оленятко вперше вийшло з дрімучого лісу на луки. Хитаються на високих гілках дерева птахи , воно здивовано озиралось навкруги. Зелені луки нагадували оксамитовий шовк, який відблискувався у росі. То тут, то там червоніли голівки сіниці при стежці. На тоненьких ніжках похитувались біленькі лукові дзвіночки
<span><span>Опис картини "Золота осінь у Корелии" В. В. Мєшкова
Картину «Золота осінь у Карелії» намалював В. В. Мєшков. Тут зображений
осінній пейзаж. На передньому плані я бачу коло каменів валунів. Вони
схожі на сім'ю, що намагається триматися разом, але все-таки один камінь
небагато відсторонився. Чагарник, що втратив майже всі свої листочки,
невеликі берізки з яскраво-жовтим листям, червонуваті осинки й високі,
вихідні навіть за верхній край картини, суворі й зелені сосни, єдині не
змінили колір. Ліворуч видний фрагмент опушки, на ній так само розкидані
невеликі камені Задній план не так великий. На правій половині картини
великий достаток дерев з жовтим осіннім листям.</span>
Через цю гущавину не видно лінії обрію. А в лівій половині картини є
на що подивитися. Тут художник запам'ятав ланцюг озер. У них
відбивається похмуре, біло-сіре небо. На ближньому березі кілька дерев.
Те, що перебуває за озером не дуже чітко видно, але розглянути можна,
що на тім бережу розташований невеликий лісочок, а левее ліс уже
густіше. Ну а на обрії праворуч-чисте поле, а ліворуч видні верхівки
дерев. Художник скористався дуже гарною колірною гамою. Усе дерева
жовті, крім сосон, а трава зеленная з жовтим відтінком. Я торік бачив
щось подібне, але без озера. Це було на горі нашого міста. Удалині
виднілася безліч дерев, і вони були все з жовтим листям, але тільки
розкидистий клен стояв з темно-червоним листям, це було дуже красиво. У
цієї картини є одна особливість.
Це подовжений горизонтальний формат полотна. Я думаю це зроблено для
того, щоб якнайбільше передати поетичність ландшафту. Адже коли ми
хочемо сфотографувати людини цілком, те перевертаємо фотоапарат по
вертикалі, а якщо гарний вид з висоти, то по горизонталі. Я думаю, за
цією картиною ховається якийсь зміст, а саме те, що із приходом холодів
не потрібно розбудовуватися й згадувати ті літні дні, а потрібно
дивуватися й просто насолоджуватися осінньою красою нашої природи.
Дивно, але побачивши картину "Золота осінь у Карелії" у перший раз,
вона мені не запам'яталася, а от після того як я написав твір, мені ця
картина дуже сподобалася
</span>
Ответ:
У хатах, <u>незважаючи на пізню годину</u>, було темно. Батько, <u>сумуючи за
</u>
<u>втраченим</u>, повільно йшов додому. Мирон відповів на питання, <u>не задумуючись.
</u>
Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на
задні ноги,<u> біснувато стріляючи страшними очима.</u> Усі працювали не
покладаючи рук. Усі працювали з радістю, <u>не покладаючи рук</u>. Критика
прозвучала, <u>всупереч сподіванням,</u> досить м'яко. Сонце заходить, <u>не поспішаючи.</u>
Объяснение: