1. Кто такой Чинк?
2. Как зовут его хозяина?
3. Какие маленькие животные жили вокруг палатки Билла?
4. Что делал Чинк, если ему на глаза попадалась кошка?
5. Какой зверь, уверенный в своей безнаказанности, бродил вокруг лагеря?
6. Как встретил Чинк незнакомого горца?
7. Что сделал с койотом хозяин Чинка?
8. Почему Билла Обри прогнали из парка?
Черта характера скорей всего была больше склонна к игровой натуре!
Казаки воевали храбро благодаря тому что их с раннего детства разрабатывали их учителя и тренировали сражаться на своих пусть не очень больших но шашках а то как они овладевали лошадями делало их несравненными мастерами
"Кайдашева сім'я" - одна з найкращих соціально-побутових повістей Івана Нечуя-Левицького. У 1879 році була опублікована у львівському часописі "Правда". Саме в цьому творі , автор змушує читачів замислитися над причинами негараздів в українському суспільстві. Нечуй-Левицький порушує проблему консерватизму, індивідуалізму, відсталість селян у грамоті, прагнучине допустити цього в майбутньому. Розповідь про життя героїв допомагає відтворити все в уяві. Найкращі якості українки найповніше розкрито в образі Мелашки . Її притаманні більшість позитивних рис національного характеру. Народна мова в повісті є багатозвучна, мелодійна, близька до пісенної.Чарівність , привабливість мови створює картину минувшини України , що мала багато дарів : родючу землю,працьовитих людей та славну історію. Це все відображається у повісті: співи на весіллі,на вечорницях, гра Лавріна на сопілці. Гумор та етика повісті породжені самим життям ,великою енергією та нікчемною метою. На мою думку, Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті "Кайдашева сім'я" талановито розкрив внутрішні суперечності, ментальність,мораль та національний характер.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/10/tvir-mirkuvannya-pro-ukr-mentalnist-nac-harakter-narodny-moral-etiky-y-povisti-kaydasheva-simya.html
На самом деле нюансов гораздо больше:
зинhар - если надо вежливо попросить (например, "зинhар, бирегез мина" = "дайте, мне пожалуйста"). В быту это слово упортребляется ооочень редко, чаще к глаголу просто добавляют "эле": "бирегез эле" = "дайте-ка". Это такое полушутливое требование-просьба, в быту этого достаточно.
Если надо вежливо предложить, то употребляется Рэхим итегез (рэхим ит) . Примерный вольный перевод - "будьте любезны, сделайте милость". Например, в значении "проходите", "угощайтесь". "Итегез" или "ит" выбирается в зависимости от того, на ВЫ или на ТЫ произносится обращение (соответственно) .
<span>А примерный вольный перевод словосочетания "Рэхим итеп" = "извольте". </span>