Запашна конвалія Мені дуже подобається милуватися чарівною красою конвалії. Вона квітує навесні. Листя цієї рослини широке, продовгувате, квіточки білосніжно-ніжні, немов ті дзвіночки. Вночі конвалія ховається , а в день привітно всіх вітає. Ця квітка дивує своєю ніжністю, запашним ароматом. Я насолоджуюсь дивною красою тендітної конвалії.
Витер з гаэм розмовляэ шепче з осокою
Принеси води, Андрійку, а ти ,Оленко, підмети подвіря.(перша і третя кома-звертання, друга-перед буквою а)
Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.<span>Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.</span>