Одного разу пішов Оверко до лісу та й хотів лози назбирати, аж дивиться, а в затінку дуба молода осичка росте. Підійшов він і подумав, а зрубаю я цього дерева. Воно ж все одно нікому не потрібно. А осика каже:" Не треба, я рости хочу!". Подумав Оверко і повернувся додому. Розказав матері, а та йому відповідає:" Що ти за дурниці мелеш? Як це, осика балакає? Нісенітнеці." Послала вона його деревце те зрубати. Попросив він вибачення і вирубав її. "Як жаль... я тепер загину" тільки й мовила осика...
Мій друг Андрій
Андрій - мій найкращий друг, він старший за мене на півтора роки. На жаль, ми вчимося в різних школах, тому бачимося не дуже часто. Коли бачиш Андрія, в першу чергу помічаєш його волосся: воно таке руде, що здається, на голові у хлопця хтось багаття розвів. Андрій доволі високий, виший за мене майже на цілу голову. Волосся він стягує у маленький хвіст, бо воно дуже непокірне і постійно стирчить у різні боки. Як у більшості рудих людей, обличчя у Андрія бліде; воно майже не загоряє на сонці, тільки веснянками покривається. Очі у нього невеликі, світло-сірі. Андрій дуже жвавий, розмовляє швидко, активно жестикулюючи. Одягається він просто, надає перевагу джинсам та сорочкам або светрам. Він каже, що на ньому одяг "горить", тому треба йому носити щось міцне і добротне. Андрій - дуже цікавий співрозмовник: він багато читає і захоплюється комп'ютерною анімацією, навіть зробив кілька мультфільмів сам. Ось такий у мене гарний друг.
Я цього лита видпочивав у табори.Там я познакомился з цикавими друзями,ми дуже гарно проводили час.Ходили на ставок,грали в ризни игри,весело проводили свий час.Мени дуже сподобалось,це було нпзабутньо
мова- багатство народу, нації, людства. Це найголовніший засіб порозуміння між людьми. Але є і інші, та не про це мова.
Щоб кожна мова стала такою бездоганною та неповторною, не одна людина віддала за це своє життя, здоров*я, час, гроші, сім*ю, щастя і багато чого іншого. ТО мабуть, нам має бути соромно, якщо ми не знаємо мову свого народу,я вже не говорю про те, щоб розмовляти нею, чи відствобвати її права. Але як часто ми нею розмовляємо?
мова- це гордість. Ти тоді крутий чи крута, коли ти вміло володієш своєю мовою і не соромишся нею розмовляти, коли ти можеш виправити когось.
мову потрібно знати, бо ти родився в цій країні, ця земля тебе годувала є годує, і ти користуєшся її ресурсами. Тому в подяку за все це вивчай та досліджуй свою мову
Весняний ранок Сьогодняшній весняний ранок дуже теплий.Ніхто не очікував такої хорошої погоди.Вже з самого ранку люди повиходили на подвір'я.Хтось загартовується,хтось робить зарядку,а хтось вже гуляє в парку.Цей весняний ранок мені сподобався!