Наприклад:
Мій улюблений автор Тарас Григоривіч Шевченко! Мені дуже подобається твір Т. Шевченка "Кобзар". Дуже цікаві вірши. Також явчила на пам'ять вірш "Садок вешневий коло хати". А також вірш "Думка" та "Іван Підкова" та багато інших. Т. Шевченко дуже гарно описував свою думку. Мені дуже подобаються твіри та вірші Тараса Григоривіча Шевченка.
Климко-надзвичайно,добрий,чуйний герой.Його можна назвати супергероєм адже не кожен готовий віддати своє життя за для того,щоб зберегти життя маленькій дитинці.Климко був не багатий тому у нього не було багато гарного одягу, у нього не було батьків ,але був добрий дядько який про нього піклувався приносивши смаколики коли повертався пізно з роботи.Климко мав добре та велике серце,нічого не боявся,пішов аж у Артемівськ за сіллю,захищав дівчинку на базарі.Климко гарно до всіх відносився як до свойого дядька якому він приносив тарілку борщу,виливав бочку з дьогтяною водою,так і за вчителькою,другом Зульфата.Я ставлюсь до Климка як до супергероя,бо він віддав своє життя за те щоб зберегти життя маленькій оленці,не боявся і сам пішов за сіллю.
Якщо так, то ось:
"Шпага Славка Беркути" - це достатньо сильний, в сенсі повчальності та моралі твір. Він дійсно зачіпає важливі соціально-психологічні питання, головні герої відображають різні типи поведінки дітей, особливо, підлітків.Авторка доводить до читача значущість батьківської підтримки. Тато Славка пройшов через концтабір, коли сам був маленький. Він готує свого сина до можливих труднощів, допомагає йому загартовувати тіло і дух.Крім того, Славкові допомагає його тренер, він для юного фехтувальника - як старший брат.Батько Стефка ж, навпаки, - пиячить та зовсім не звертає уваги на те, що його синові потрібна увага, порада, любов, піклування.Таким чином, Ніна Бічуя досить реалістично показала такі проблеми сучасної сім'ї, як відсутність одного з батьків, алкоголізм, байдужість, відстороненість членів родини.Взагалі, у книзі змальовано дуже багато таких подій та ситуацій, переживань та почуттів, що можна із впевненістю сказати:"Це варто прочитати кожній дитині!" Разом із героями, юний читач підготується до дорослого життя і зустрічатиме більшість труднощів із піднятою головою.
У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його «внутрішній секрет». Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками. Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі. Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачили діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди попросили один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: «Готові на будь-який огонь!»
1. Федько розбишака халамидник.
2. Толя “дитина ніжна, делікатна, смирна”?
3. Повінь на річці.
4. Задум Федька.
5. Успішне його виконання.
6. Толя вирішив повторити прохід Федька.
7. Сміливий вчинок Федька.
8. “Подяка” Толі.
9. Федька не стало.
<span>10. Чи схвилювало це Толю? </span>