В рассказе И.С.Тургенева я узнал о собачке Муму.
В рассказе Герасим нашел собачку у озера. Герасим взял собаку домой. Собака была испанской породы, с длинными ушами, пушистым хвостом в виде трубы и большими выразительными глазами.
Она страстно привязалась к Герасиму и очень сильно его полюбила. Герасим любил ее так, как своего ребенка. Но когда барыня захотела посмотреть на Муму, собака, испугавшись, огрызнулась. Тогда барыня велела убить собачку.
Герасиму надо было избавиться от Муму, вне зависимости от собственного желания. Герасим утром ушел с собачкой в трактир, а потом пошел к озеру. По пути Герасим взял камень. Прейдя к лодке, он сел в нее с собакой и отплыл от берега. Привязав камень к шее животного, он бросил собаку в воду.
Так кончилась трагическая судьба собаки
Если я напишу про новеллу " Останній дюйм" ,Вам подойдёт? Тоже про отца и сына?!
Новела "Останній дюйм" зохоплює нас не тільки збігом дивовижних обставин,скільки своїм внутрішнім драматизмом..Герой-пілот береться не за свою справу:він опускається на дно Червоного моря ,де з ризком життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення.Письменник намагається розкрити переживання Бена,коли він ,пораненний акулами ,збирає всі останні сили,щоб будь-якою ціною врятувати сина,а головне зламати глуху стінку відчуження,подолати отой "Останній дюйм",який відділяв його від власної дитини .Деві-десятирічний хлопчик ,який зрозумів ,що мати ним не ікавиться ,а батько стороння людина , "різка й небаготослівна".Хлопчик гостро відчував свою самостійність та самотність і непокоївся,що ж з ним станеться,якщо батько ніколи й невипливе з морської глибини .Після обіду Деві запитує батька про те,чи відомо комусь про їхнє місцезнаходження .І як завжди батько грубувато відповідає :"Ти не бійся,нічого з тобою не станеться!".Історія пораненого Бена змушує забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того,що сталося.Обличчя Деві було "сповнене жаху",а від крові на руках він "зеленіє",голос його тремтить від сліз і хвилювання.Уперше Бен придивляється до сина і думає:"Він,здається хлопець розвинутий".Так ,цей хлопчина був чимось схожий на нього самого : за дитячими рисами приховується можливо,твердий і навіть невгамовний характер .Бен зрозумів,що відповідає за життя сина .Якщо він раптово загине ,Деві залишиться сам і його не скоро знайдуть у цій пустелі,а може взагалі незнайдуть.Описуючи епізод подолання хлопчиком останнього дюйма ,Олдрідж розкриває жах і збентеження,що охоплювали дитину.Обличчя Деві зосереджене,уважне.Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка .Здається,він і сам подорослішав .У нього з`явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька.Так,дійсно,в житті не раз настаюсь,або залишаються останні дюйми,та найголовніше,що у Бена тепер є ціле життя ,яке подарував йому син!.
По памяти знаю
Раненый конь.
Жестокий поступок Фильки.
Лютый мороз.
Филька у Панкрата.
Спасение мельницы
<span>Примирение
</span>
Как-то так
От1893- до1924 вот годы жизни