1. Він мав залишитись, але чомусь пішов. (але - сурядний протиставний сполучник)
2. Час вже спливав, однак <em />ми все встигли. (однак - сурядн.протиставн.)
3. Він був ще молодий, проте знав усе на світі. (Проте - сурядн.протиставн.)
4. Він подивися на нас і ми одразу все зрозуміли. (І - сурядн, єднальн)
5. Я знав хто винен, але не смів сказати. (Але - сурядний протиставний сполучник)
6. Я повернусь до тебе, або навік загину. (Або - сурядню розділовий)
7. Життя все йде, а я радію кожній його миті. (А - протиставн, сурядн.)
8. Я мав йти звідти, а то було б лихо на селі. (А то - сурядню протиставн)
9. Чи то небо почорніло, чи то все сумує. (Чи то - сурядн, розділовий)
10. Нахмарилось небо, проте хлопчикові було вже всеодно. (Проте - сурядн, протиставн.)
Ми пам,ятаєм пам`яттю а любимо любов`ю.
під час відпочинку в лісі потрібно поводитись згідно правил моралі і вихованості. природа - наш спільний дім і ми повинні оберігати її всіми силами, а не шкодити їй. потрібно запам"ятати раз і назавжди, що не можна ламати або зрізати гілки на деревах і безцільно виривати квітки й інші рослини. також, ні в якому разі не кидати різні речі в річки й інші водойми, не смітити після себе, не розпалювати вогнища. це може завдати важкої шкоди природі. потрібно пам"ятати, що не можна шкодити лісовим мешканцям - тваринкам і птахам. ми повинні допомагати їм, підгодовувати, а не ловити їх і не знущатися над ними. завжди потрібно піднімати і забирати за собою сміття, а не залишати його в лісі. лише дотримуючись цих правил ми зможемо зберегти чарівний дивосвіт природи ще на довгі роки.
Перед грозою»
Наближення грози відчувається заздалегідь.
Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей чи безсоромно вкрав зі столиків відкритих кав’ярень. Дівчата на вулицях притримують свої легкі сукні, затуляють обличчя від пилу. І чим дужчий вітер, тим ближче дощ.
Потім десь удалечині чується перший рокіт грому. Люди поспішають ховатися у приміщення. Навіть птахи завмирають на деревах. Повітря стає все важчим. А за кілька хвилин уже видно тонкий струмок яскравої блискавки, що розколює темне небо. Гримить грім – усе ближче й ближче. Наступна іскра блискавки сполохує вже зовсім поруч – і чується тріск у електричних проводах, що висять над вулицею.
С першими краплями дощу напруга в повітрі спадає, стає легко дихати, віє прохолодою і свіжістю. Навкруги розтікається приємний аромат мокрої землі. Гримить усе частіше й ближче, і вулиці пустіють… Зараз почне свій дикий танок неприборкана стихія.
Ответ:
-Привіт, Сашко!
-Привіт, Софія
-Дивись я завантажила всі підручники на планшет і тепер не потрібно носити важки книжки
-Ну, я не люблю читати на планшеті
-Чому?
-Мені подобається перегортати сторінки, можна підкреслити все саме важливе і взагалі книжку в руках приємніше тримати
-Але вони такі важкі та багато пилу збирають
-Якщо часто брати книжки в руки і ділити кількість підручників з сусідом по парті, то вони не будуть такими важкими