h=V^2/2*g=13^2/2*10=8,45 м
Магматичні
й метаморфічні породи при виході на поверхню піддаються руйнуванню. Вони
подрібнюються, перетворюються в пухкі породи, змінюється їх хімічний склад.
<span>вивітрюванням
називають процес механічного руйнування і хімічної зміни гірських порід і
складових їх мінералів. На гірську породу спільно впливають живі організми,
вода, гази і коливання температур. Всі ці фактори роблять на породу руйнівну
дію одночасно. В залежності від переважаючого фактора розрізняють три форми
вивітрювання :
фізичне, хімічне та біологічне. Разом з тим слід мати на увазі, що всяка зміна
хімічного складу породи призводить до зміни її фізичних властивостей.</span>
Фізичне
вивітрювання – це механічне руйнування гірських порід без зміни хімічного
складу. Головний фактор фізичного вивітрювання – коливання добових і сезонних
температур. При нагріванні відбувається розширення мінералів, що входять в
гірську породу. Оскільки різні мінерали мають різні коефіцієнти об’ємного і
лінійного розширення, виникає місцеве тиск, що руйнує породу. Цей процес
відбувається в місцях контакту різних мінералів і порід. При чергуванні
нагрівання й охолодження між кристалами утворюються тріщини. Проникаючи в дрібні
тріщини, вода створює таке капілярний тиск, при якому навіть самі тверді породи
руйнуються. При замерзанні води ці тріщини збільшуються. В умовах жаркого
клімату в тріщини потрапляє вода разом з розчиненими солями, кристали яких
також руйнівно діють на породу. Таким чином, протягом тривалого часу
утворюється безліч тріщин, що призводять до повного механічного руйнування
гірської породи. Зруйновані породи набувають здатність пропускати і утримувати
воду. В результаті роздроблення масивних порід сильно збільшується загальна
поверхня, з якою стикаються вода і гази, що обумовлює протікання хімічних
процесів.
Хімічне
вивітрювання призводить до утворення нових сполук і мінералів, що відрізняються
за хімічним складом від первинних мінералів. Воно здійснюється під впливом води
з розчиненими в ній солями і діоксидом вуглецю, а також кисню повітря. Хімічне
вивітрювання включає наступні процеси: розчинення, гідроліз, гідратацію,
окислення. Розчиняє дію води посилюється з підвищенням температури. При
підвищенні її на кожні 10 ° С швидкість хімічних реакцій збільшується в 2,0 …
2,5 рази. Якщо у воді міститься діоксид вуглецю, то в кислому середовищі
мінерали руйнуються швидше.
<span>Біологічне
вивітрювання – це механічне руйнування та хімічна зміна гірських порід під
впливом живих організмів і продуктів їх життєдіяльності. Цей вид вивітрювання
пов’язаний з грунтоутворення. Якщо при фізичному та хімічному вивітрюванні
відбувається тільки перетворення магматичних гірських порід в осадові, то при
біологічному вивітрюванні утворюється грунт, в ній накопичуються елементи
живлення рослин та органічну речовину.</span>
<span>Вначале,
думаю, следует уточнить вопрос в задаче, В ней, вероятно, спрашивается:
"Будет ли камень ПЛАВАТЬ на поверхности воды..." Что бы Вам понять
ответ на этот вопрос Вам надо четко понять закон Архимеда. Этот закон утверждает
следующее: На тело, погруженное в жидкость (газ), со стороны этой жидкости
(газа) действует выталкивающая сила, равная ВЕСУ ВЫТЕСНЕННОЙ этим телом воды
(газа). Т.е., что имеется ввиду? Допустим в ведро с водой мы опустили тело
объемом, например 1000 кубических см. Предположим,
что это тело утонуло в воде. Мы увидим, что уровень воды в ведре несколько
поднялся. Это указывает на то, что тело "вытеснило" часть воды.
Причем вытеснило ровно столько, какой объем имеет само тело. "Вытеснило" означает, что там, где
находится тело воды нет, т.е. тело выдавило воду из этого места в другие места.
Поэтому уровень воды в ведре повысился. При этом на тело со стороны воды
действует выталкивающая сила. Величина этой силы равна весу воды, которую
вытеснило тело. Объем тела 1000, следовательно и объем вытесненной воды будет
1000. А масса этой воды равна
произведению плотности воды на её объем. Плотность воды 1000 кг/м^3, объем
вытесненной воды 1000 см^3 = 0,001 м^3. Таким образом масса вытесненной воды в
нашем примере = 1000 кг/м^3 * 0,001 м^3 = 1 кг. Но выталкивающая сила равна ВЕСУ этой
вытесненной воды. Хочу обратить внимание, что масса это не вес. Масса этой
воды, что на Земле, что на Луне будет одной и той же 1 кг. А вот вес будет разным.
Дело в том, что вес равен произведению массы на ускорение свободного падения
Т.е. Вес = </span>m*g<span>. Таким образом вес 1 кг воды на Земле будет 1 *
10 = 10 Ньютонов. На Луне ускорение
свободного падения в 6 раз меньше, чем на Земле. Следовательно и вес 1 кг воды будет в 6 раз меньше,
чем на Земле. Все приведенные рассуждения и конкретные числа
приведены лишь для пояснения сути вопроса. Поэтому в Вашей задаче нет ни каких 1000 см. Я их взял лишь для
примера, для пояснения закона Архимеда. Но последний вывод, что вес вытесненной
воды на Луне будет в 6 раз меньше, чем на Земле имеет непосредственное
отношение к Вашей задаче. Именно из-за того, что на Луне ускорение свободного
падения в 6 раз меньше, чем на Земле, камень будет весить в 6 раз меньше. Погруженный
в воду он вытеснит воды ровно столько же, сколько он вытеснит её и находясь на
Земле. Но вес этой вытесненной воды на Луне будет в 6 раз меньше, чем на Земле..
Следовательно, и выталкивающая сила на камень будет в 6 раз меньше, чем на
Земле. И если на Земле этот камень утонул в воде, то и на Луне он утонет. </span>
Дано:
Аполезная=600Дж
КПД=40%=0.4
Найти:
Q1
Решение:
КПД=Aполезная/Q1*100%
Переводим КПД в десятичную дробь (40%=0.4), убираем 100%.
Выражаем Q1 из формулы КПД. Q1=Аполезная/КПД
Находим Q1=600/0.4=1500Дж