2) керування — головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка;
Керування — вид зв’язку, при якому головне слово вимагає від залежного певного відмінка.
При керуванні головне слово може виражатися дієсловом (розглянути малюнок), іменником (будівництво багатоповерхівки), прикметником (червоний від сорому), кількісним числівником у називному та знахідному відмінках (два видання), займенником, що змінюється як іменник, прикметник, числівник (ми з тобою), прислівником (верхи на коні).
Залежним словом може виступати іменник (писати роман), кількісний числівник (відня- ти від десяти), займенник, що змінюється як іменник або числівник (віддати комусь).
3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом. Найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінітиви.
Прилягання — вид зв’язку, при якому залежне слово має незмінну форму і приєднується до головного тільки за змістом.
Головне слово може виражатися дієсловом (читати лежачи), іменником (вказівка зверху), прикметником (ледве рожевий), займенником (майже весь).
Залежним словом може виступати прислівник (їхати далеко), дієприслівник (іти співаючи), неозначена форма дієслова (наказ наступати).
Я з нетерпінням чекаю весну. Тому,що саме весною перші квіти підсніжники. Маленькі квіточки, які пробивають свої голівки через сніг. А ще дуже гарні квіти тюльпани,саме вони нагадують мені,що скоро жіночий день-день весни.Саме їх ми даруємо своїм мама на восьме березня.