Дружба-це опора, допомога і головне повагу до товаришів! Повага-це заслуга до людей і заслуга від людей! Любов-це така штука яка буває один раз в житті!!
Дерево нагадує, нагадує велетня, велетня гордого.
Дерево-наголос на перший звук е, нагадує-наголос на другий звук а, гордого-наголоос на перший звук о, велетня-наголос на перший звук е.
Кожна людина хоче спілкуватися з іншими людьми. Люди не живуть без спілкування, хіба що їх закине куди-небудь на безлюдний острів. Не спілкуючись з іншими, людина може здичавіти. А для того, щоб спілкуватися, обмінюватися інформацією, вкрай потрібна мова.<span>У словах будь-якої мови зберігаються поняття, якими людина користується в повсякденному житті. Якби не було мови, то предмети та явища не мали б назв. А людина прагне всьому дати ім'я, визначення: ложка, кішка, мишка. І щоб давати імена собі та іншим людям, людина теж користується словами. Без мови, без мовлення всі люди так і лишилися б безіменними. Ми навіть не змогли б до пуття розрізняти один одного!</span>
Перші холоди трапляються в жовтні, листопад з заморозками та снігом.
ДНІПРО-СЛАВУТАПісля перемоги над печенігами великий князь Святослав повертався до Києва. Їхав лівим, пологим берегом. На зустріч із князем виходило населення й уклінно вітало відважного витязя. Кожний уважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві: хто щит і меч власної роботи, хто шмат домотканого полотна, хто жбан із медом. А один сіромаха не мав нічого. Метнувся він до Славутича, набрав у пригорщі води і приніс князеві: «Прийми, князю, цю дніпрову воду, чим багаті, тим і раді».Суворий князь зворушено дивився на це незвичайне підношення. Опам’ятавшись, він звелів слугам принести золоту чашу, щоб прийняти безцінний дар. «Вода дніпрова священна, за неї ми на брані голову покладемо»,— сказав він.<span>Відтоді золотий кубок із дніпровською водою завше стояв у княжому теремі на почесному місці.</span>