«Людина й зброя» - добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, - людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: «Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи в сонячний день перемоги останню бомбу, скаже: це був останній кошмар на землі!» Як всім учасникам війни - цієї й всіх попередніх, - хотілося вірити, що вона остання, що над головами їхнього нащадків буде завжди чисте блакитне небо! Яка страшна трагедія була для всього людства, коли матері думають про те, що їхнім дітям краще не народитися! Вони хочуть народити своїх дітей для радості, для щастя - от для чого приходить людина в життя, от для чого тільки й варто родити! Що ж зробила з людьми війна? Вона в корені змінила їхній світогляд, їхнє відношення до свого народу, землі, Батьківщині. Вони стали дорожити цим усім у сто разів більше. Але як же страшно, що все це людина усвідомлює під час нещасть і війн!
Любов'ю = 0 - 0 - - 0 6 букв,7 звуків, 2 склади
Буряк - 0 - - 0 - 5 букв, 6 звуків,2 склади
цвях - = 0 - 4 букви,4 зв.,1 скл.
м'ята - - 0 - 0 4 букв, 5 зв.,2 скл.
польовий - 0 = 0 - 0 - 8 букв,7 зв.,3 скл.
1,Посеред лісової тиші, чути тільки, як цвірінькають пташки. Снігу стільки натрусило, І так замело землю, що ні одна пташка не в змозі, знайти собі що небудь поїсти. І літають навкруги пташки, цвірінькають, цвірінькають, а сніг мете і мете.
<span>Зачув , як ’кличуть на допомогу’ пташки Медвіть. Прийшов і каже до Горобини: ’будь добра, нагодуй пташок’ А Горобина відповідає: ’ потруси за гілочку і смакуйте на здлровя’. Медвідь підійшов, потрусив за гілочки, горобина щедро всипала землю, пташки поїли і у лісі знову запанувала тиша.
2,</span><span>Цього року видалась дуже сурова зима.Бідні пташки,немов діти-сіроти,голодні і одинокі літали лісом у пошуках їжі.Це був мабудь один з тих випадків,коли пташки з різних сімей,забувши про образи,сбираються в невеликі сграї і дружньо порхають в пошуках іжі.Одного такого дня,невеличка зграя з синичок,горобців та дятла натрапила на одну світлу,казково вкриту снігом поляну.І яке ж було їх здивування,коли під шапкою білого,пухкого снігу вони побачили яскраво-красну,смачнющу на вигляд,горобину.Який гвалт піднявся в лісі!!! Пташки порхали біля дерева,їли ягодки та дякували маленькому деревцеві.А дерево тільки посміхнулося і відповіло: ’Дякуйте снігові та морозу.Це вони роблять мої ягоди смачними!’</span>
---о=о.............................
<span>договору ...................</span>