2СнВЗ буде це бо речення 2 слова не вміє зв'язати
Жанр: поезія
Тема: розповідь про духовно багату людину.
Головна думка: "Людина нібито не літає...а крила має"
Ідея: уславлення духовних поривань людини.
Художні засоби.
Епітети: "вічного поривання".
Риторичні запитання: "А як же людина?", "А що ж людина?".
Риторичні оклики: "А крила має!"
Рефрен: А крила має.
А крила має!
Анафора: "То буде ...", "У кого...", "або з ..."
Порівняння: "крила, не з пуху-пір'я,а з правди, чесноти і довір'я"
<span>Антитеза: "Землі немає, то буде небо".</span>
Заперечувальне порівняння: "Немає поля, то буде воля", "Немає пари, то будуть хмари".
Птахи- чудові, прекрасні, вільні літати. Та є ластівки а з ними і яструби. Сильніший поїдає слабшого і їхній вільний політ перетворюється у випробування на життя. Так само теперішнє суспільство може поїдати і простих людей. Тільки люди запевнять себе що вони вільні, робити все по своєму, що можуть літати серед своїх, ними відразу користуються сильніші.
Птах тримається зграї заради безпеки відчуття потрібності, єдності, мети долетіти до кращих країв. Як і птахи люди досягають своєї мети разом, рухається в майбутнє і прагнуть до щастя.
На мою думку птахи чудові створіння які іноді людяніші за самих людей. Головне поважати їх і жити з ними у єдності.
Книги-це розум, навчання.Вони вчать нас і допомагають.Вони можуть багато чого на показати і розказати.Сучасне покоління не хоче читати хоче тільки телефон,інтернет і так далі,але ми не розуміємо,що якщо ми не будемо читати ми не будемо нічого знати і нам буде важко. Тож книги допомагають тим,що вчать нас жити.
Вид на Дніпро . Світлий сонячний день. Перед нами відкривається казковий краєвид з високої кручі над рікою. Дніпро спокійно і величаво несе свої води у Чорне море. На обріїї він непомітно зливається з небом.
На передньому плані ми бачимо високий правий берег ріки. Протоптаною доріжкою, мабуть, часто ходять люди, милуються красою Дніпра. Стежку затіняє висока сосна. Своїм корінням вона утримує кручу, яка ніби нависає над піщаною смугою, від зсуву.
На другому плані ми бачимо найбільшу ріку України. Вона широка і велична, сильна і красива.
Там, де плесо темно-фіолетове, велика глибина. Пологий лівий берег виступає зеленою плямою.
Темні барви поступово прозорішають. Так плавно зливається вода з світло-блакитною барвою неба. Це створює враження безконечності простору, нескінченності ріки. Яка краса!