Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: активу́ючий, зелені́ючий, за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Дієприкметник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прикметника, що відбито й в назві: дієприкметник буквально означає прикметник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія часу (теперішній — діючий, сивіючий; минулий — замерзлий, посивілий), категорія виду й стану (доконаний — прочитаний; недоконаний — народжуваний). Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого його утворено. Порівняйте: запланувати — запланований (доконаний вид), планувати — планований (недоконаний вид). Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений.
Я дуже люблю тварин, а тому вдома у мене живе чудовий рудий кіт. Коли батьки подарували мені його на день народження він був ще кошеням, рудим і дуже пухнастим кошеням, тому я одразу вирішила назвати його Пухнастиком. Пухнастик дуже милий і товариський, він обожнюе коли його чухають за вушком, одразу вкладаеться калачиком мені на коліна і задоволено муркоче. Я годую його котячим кормом, а іноді балую його молоком або салакою. Після ситного обіду Пухнастик лягає на диван і дрімає, або вкладається на підвіконня і гріеться на сонечку. Я з впевненістю можу сказати, що мати хатнього улюбленця дуже добре.
В дитинстві ми мріяли стати льотчиками, космонавтами, пожежниками, лікарями, вчителями і...бібліотекарями.
А зараз непростий вибір професії, досить простий в рейтингу популярних професій економістів, юристів, психологів, співаків і співачок...
І все-таки кожен школяр рано чи пізно замислиться: "Яка моя майбутня професія", а суспільство допоможе зробити йому висновок, а якщо ще краще, допоможе зробити крок у життя.
Відомий вірш Володимира Маяковського «Ким бути?», написане в 1928 році, не втратило своєї актуальності донині. Питанням вибору майбутньої професії задається кожна людина. Хтось ще до школи вирішує стати моряком або хірургом і потім цілеспрямовано йде до своєї мрії. А хтось мучиться сумнівами і в 18 років. І тут головне вчасно згадати мудрість, изреченную класиком: «Всі роботи хороші, вибирай на смак!»
<span>Майбутня професія повинна приносити радість. Щоб, вирушаючи на роботу, не відчувати почуття тягаря, треба любити ту справу, яким випало займатися. У XXI столітті дуже популярні професії, пов'язані з економікою, юриспруденцією, суспільно-політичною діяльністю. Однак не варто ламати себе і прагнути стати банкіром або суддею, якщо в душі горить бажання мчать по безкрайніх просторах нашої країни в кабіні машиніста поїзда.</span>
Одного разу зустрілися на сторінуі два слова. Одне було маленьке, а друге дуже велике. і тут більше слово почало ображати маленького. І сказало йому , чому воно тут ходить як таке мале слово не потрібне і його ніхто не буде бачити. Але тоді маленьке слово дало йому дуже мудру відповідь. Усі слова у нашій мові важливі, і кожне щось означає. Тому не можна нікого ображати .А ще є таке прислівя "Хоч маленьке, зате важливеньке".