Неозорий (слово без не не вживається); не читаючи (не з дієприслівниками пишеться окремо); не друг, а ворог (пишеться окремо, бо є протиставлення); не до смаку; недобачати (неповнота дії); нев’янучі квіти (пишеться разом, бо немає пояснювального слова); бак не заповнений водою (пишеться окремо, бо с пояснювальне слово); неосідланий кінь (пишеться разом, бо немає пояснювального слова); не оброблена вчасно (пишеться окремо, бо є пояснювальне слово); не так; не рівна, а похила (пишеться окремо, бо є протиставлення); незчувшись (слово без не не вживається); у нього немає часу (слово пишеться з не разом, бо його можна замінити словом нема); він не має часу (не з дієсловами пишеться окремо); нестямно (слово без не не вживається); неважко (можна замінити синонімом легко); не високо, а низько (пишеться окремо, бо є протиставлення); ненароком (слово без не не вживається).
Знаки расставлены, все члены предложения подчеркнуты, характеристика есть)
<span><span>1.
</span><span>Вставним словом ускладнено речення:
c. Раптом земля затряслась</span>,<span> і ось-ось, ЗДАВАЛОСЯ, будинки заваляться.
_</span></span>
<span>В інших випадках слово
ЗДАВАЛОСЯ – член речення (присудок), тобто граматично пов’язане з іншими (до
нього або від нього можна поставити питання)<span>
a. Нам здавалося</span>,
наче з дерев сиплеться золотий дощик осені.</span><span><span>
<em>(здавалося (що?) наче з дерев…)</em></span><span>
b. Біліло небо</span>,
білястим здавалося тонко вібруюче повітря.</span><span><span>
<em> (повітря (що робило?) здавалося білястим)</em></span><span>
d. Тиша стояла якась неспокійна, а світле безмежжя здавалося крихким.
</span></span><span><span> <em> (безмежжя (що робило?) здавалося крихким)</em></span></span>
Книга веде нас у дивосвіт художнього словаа,знайомить із героями,що втілюють добро,милосердя,мужність,красу і справедливість. У світі існує безліч книжок,різних за характером та призначенням:одні розважають,інші виховують кращі людські якості.Книга-найцінніший здобуток людського розуму,скарбниця знань.Недарма у народі кажуть:"Книга вчить,як на світі жить".
Мені дуже подобається художня література. Читаючи книги,ми перелітаємо в інші епохи,заглиблюємося в долю героїв,разом із ними радіємо і сумуємо,переборюємо найтяжчі випробуання.
Нещодавно моя бабуся запропонувала мені прочитати "Повість про справжню людину" Б. Полевого.Мене вразила історія льотчика Маресьєва. В бою з фашистами його літак було збито.Льотчику пощастило:він упав на вікову ялину,а потім зісковзнув у великий замет.Це врятувало йому життя.Але під час падіння йому роздробило ступні.Близько двох тижнів він повз по снігу.Його знайшли хлопчики.У шпиталі Маресьєву повідомили,що ноги врятувати не вдається і їх треба ампутувапти.Але не літати ця людина не могла.Для нього літати-це озночало жити.Мужній льотчик навчився керувати літаком ,маючизамість ніг протези.Він літав і збивав німецькі літаки аж до дня перемоги.Його мужність,упертість у досягнені мети вразили мене.Прочитавши повість,я замислився над своїм життям.І ще я зрозумів,що означає справжня дружба.Завдяки повістя я точно знаю,які якості треба виховувати в собі,щоб хоч трохи бути схожим на людину,про яку знає весь світ.
Книга вселяє в нас любов до рідної України,повагу до інших народів,інтерес до їхньої культури,виховує почуття патріотизму.Вона навчає рідної мови,доносить до читача глибину й красу художнього слова,допомагає усвідомити його велику силу.Книга-це мудрий,розважливий,найвірніший друг,який супроводжує нас протягом усього життя.
1) Орфографічна запис слова: в'янути
2) Наголос в слові: в `януть
3) Розподіл слова на склади (перенос слова): вя-нуть
4) Фонетична транскрипція слова в'янути: [в '`анут']
5) Характеристика всіх звуків:
в [у '] - приголосний, м'який, дзвінкий, парний
я [`а] - голосний, ударний
н [н] - приголосний, твердий, дзвінкий, непарний, сонорні
у [у] - голосний, ненаголошений
т [т '] - приголосний, м'який, глухий, парний
ь [] -
6 букв, 5 звук