Ти сам, - повір моїм словам. (Котляревський. Енеїда).
Була без тебе<span> зла година,
Трохи-трохи твоя дитина
Не оддала душi богам,
Спiши </span><span>свiй городок спасати;
</span>Ти<span> мусиш ворогам тьху дати,
</span>Ти сам, <span> - </span>повiр моїм <span>словам.
</span>
Так, в даному випадку це тире між підметом і присудком.
Ответ:
Дерев'яний,ураганний,кинневий,цеглиний,машинний,лимоний,різдвяний,хвилинний, журавлиний,зимній,південий,зоряний,скляний,екранний
Твір на тему Найкращий друг Мишко (твір-опис зовнішності людини)
Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя — ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. Мені здається, що вони чомусь постійно змінюють свій колір. Колір очей Мишка залежить від його настрою. Коли він бачить якусь несправедливість, очі стають темно-сірими, а погляд спалахує гнівом. Коли йому весело, очі стають синіми, як маленькі озерця, і наче посміхаються. А коли ми з Мишком у сонячний день гуляємо на вулиці, то його очі стають блакитними, як високе безхмарне небо над нами.
Мій друг любить спорт. Він швидко бігає, високо стрибає. Але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. Спорт зробив Мишка сильним, спритним, витривалим. Саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням допомагає дорослим.
Він чесний і доброзичливий хлопець. Мені з ним цікаво і весело. Я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.
Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, казковий світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїну знань, силу предмета. Тому доля дарує кожному з нас першого вчителя, який стане твоїм другом і порадником, прикладом. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганні і прийнятті життєвих рішень. Як це важливо мати такого учителя у житті! Багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов’ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю.
Перший раз – у перший клас прийшли наші діти і побачили першу вчительку – Надію Андріївну Овчаренко, яка створила для них маленьку чарівну країну під назвою «Школа». Країна ця добра, прекрасна, бо зігріта теплом її серця, щедрістю душі і материнською любов’ю.
Надія Андріївна – вимоглива, але справедлива і мудра, оптимістична, жвава людина. Молодість, ентузіазм, енергія – її визначальні риси. За перший рік навчання вона так згуртувала батьківський та учнівський колективи, що ми стали справді однією родиною.
Напевно, перечислити усе, чому вона навчила наших дітей неможливо. На мою думку, лише людина з добрим серцем здатна полюбити маленьких першокласників, наче рідних дітей. Надія Андріївна ніколи не відмовляла нам, батькам, у допомозі, підтримувала дітей, а головне, вірила в них та в їхні сили. Вона вимоглива, але водночас любляча.
Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь докладає вона, щоб вирости і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих між собою наших дітей!
Незабаром мине навчальний рік, і наші діти стануть п’ятикласниками. Але вони завжди пам’ятатимуть свою першу вчительку, Надію Андріївну Овчаренко, яка знає, пам’ятає їх ще маленькими діточками з щирою дитячою усмішкою та блиском в очах. А першого вересня передадуть естафету навчання маленьким першокласникам. І вже для них чарами осені, весняним цвітінням, тихою казкою бринітиме мелодія її уроків.
Надіє Андріївно! Хочемо вклонитися серцем Вам, нашій Учительці, за те що ви стали для дітей другою мамою. Дякуємо за вашу науку, за вашу чесну і мудру дружбу, за терпіння і любов до дітей.<span />