1. Батьки нас вчать любити Вітчизну.
2. Тільки нероба сидить без діла.
3. Хороший брат завжди допоможе.
4. Народний артист - улюбленець людей.
5. Гріє юні душі молодий запал.
<span>Коли листя зелене було, як трави стояли і квіти пахтіли, кудись несподівано сонце зайшло і білі пелюстки снігів полетіли.
Підрядна частина тут одна. "</span>Коли листя зелене було".
"Як трави стояли і квіти пахтіли" - це буде порівняння.
А головна частина - "Кудись несподівано сонце зайшло і білі пелюстки снігів полетіли".
Надеюсь, что помог Вам
Школа - це маленька тепличка де вирощують есклюзивні квіточки) Я люблю свою школу)
Життя наповнене різними подіями, через падіння ми розуміємо як далеко до досконалості, до святості. Чому ж так важко відмовитись від спокус життя? Від погляду із пожадливістю, від осудження ближнього, від заздрості до друга. Чому? А час летить й кожна секунда зближає нас до Суду Божого, а так часто ми думаємо не про вічне, а про низькі пристрасті й дочасні клопоти, ніби нам замінюють те вище, те духовне. Чому? Чому так легко впасти? Причина в тому, що душа, яка є творінням Божим постійно потребує молитви й в час, коли на душі мало молитви дуже легко впасти. Після падіння можна відчути важкість, тому що болото гріха тягне на дно, хоч іноді це болото здається нам теплом, яке гріє душу, хоч насправді це жар гріха, який спалює чистоту душі й кидає у вогонь низьких бажань. Цей жар гріє тіло, яке тягне до гріха. Шлях до Господа через відмову від гріха, з молитвою, з постом, з милостинею, з добрим словом, з добрим ділом. Світ у наш час переповнений гріхом, совість людей часто не те має за істинні цінності. Чому? Чому ті, хто служить Христу серед інших людей сприймаються як диваки? Ціль нашого життя – святість. Ціль - це щось більше, яке виходить за межі нашого уявлення, ціль - це жити з Богом зараз і в майбутньому у Вічності.
Існує таке прислів'я:"в дорогій одежі знай свої межі" Це прислів'я має глибокий зміст.Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з ними й словом не перекинешся. А бувають зовні непомітні і ніби нічим не відрізняються від інших людей, але мають такий багатий духовний світ, що говорити з цією людиною можна про все: про спорт, політику, літературу, мистецтво, технічний прогрес... Тобто, люди, з якими цікаво розмовляти, спілкуватися, яким можна розповідати про свої проблеми, з ними хочеться радитися.Людину важко пізнати одразу, після однієї чи двох зустрічей. Має пройти деякий час, щоб розкрити її внутрішній світ, характер. З першої зустрічі можна й помилитися у виборі товариша, але мине час і ти помітиш, що з цією дівчиною чи хлопцем можна товаришувати і в тяжку хвилину покластись на неї чи на нього. І дійсно, коли з першого погляду заведеш знайомство, то воно не завжди буває довгим. Тобто нехай собі людина буде скромно виглядати, а душею багата, щедра та добра.<span>Бажано, щоб духовний світ людини збігався із зовнішнім виглядом. Такі зустрічаються не часто, а так хотілося б, щоб усі люди були досконалими.</span>